Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!

Едгар Дега народився 19 липня 1834 в Парижі, в забезпеченій сім'ї аристократичного походження Огюста де Га і Селестіно Мюссон. Він був старшим з п'яти дітей. У віці 13 років Едгар втратив матір, що стало для нього серйозним ударом. Пізніше, в молодості, під впливом нових соціальних ідей, Едгар змінив своє прізвище з де Га на менш «аристократичне» Дега.

Французький художник, яскравий представник постімпресіонізму, Поль Сезанн народився у Франції 19 січня 1839 в місті Екс-ан-Прованс в сім'ї заможного буржуа. У коледжі Бурбон, в якому він навчався, Поль подружився з майбутнім відомим письменником Емілем Золя. Поль вивчав право в університеті Екса, але не закінчив курсу, вирішивши цілком присвятити себе живопису. Батько Сезанна не був задоволений вибором свого сина, проте, змирився з ним і залишив Полю значну ренту, що дозволило вести цілком безбідне життя.

Французький художник, один з родоначальників імпресіонізму , Едуар Мане народився у будинку 5 по вулиці Бонапарта в паризькому кварталі Сен Жермен де Пре в сім'ї Огюста Мане, голови департаменту Міністерства юстиції і Ежені-Дезіре Фурньє, дочки французького дипломата, колишнього консула у Гетеборзі. Шведський король Карл XIII був хрещеним батьком матері Мане.

Мікеланджело Буонарроті народився 6 березня 1475 року в Капрезе, маленькому містечку в 40 милях на південний схід від Флоренції. Тепер це містечко на честь художника називається Капрезе Мікеланджело. Його батько, Лодовіко, в момент народження сина виконував обов'язки іодести (мера) Капрезе, але незабаром термін його служби підійшов до кінця, і він повернувся на батьківщину у Флоренцію. Стародавній рід Буонарроті до цього часу сильно збіднів, що не заважало Лодовіко пишатися своїм аристократизмом і вважати себе вище того, що мав в дійсності.

Трагедією життя Авраама Лінкольна була його одруження. Зауважте, не його вбивство, а його шлюб. Тому що майже чверть століття місіс Лінкольн дошкуляла і отруювала йому життя. Вона завжди скаржилася, завжди критикувала cвоего чоловіка, все у нього було не так. Він сутулився, ходив незграбно, підіймав і ставив ноги як індіанець. Вона скаржилася, що його кроки не були еластичні, що в рухах не було грації; передражнювала його ходу, вимагала, щоб він ходив, опускаючи пальці ніг так, як її вчили в пансіонаті мадам Ментелль в Лексингтоні.

Антоніс Ван Дейк - фламандський живописець і графік, майстер придворного портрета і релігійних сюжетів у стилі бароко
Народився 22 березня 1599 в Антверпені. Він був сьомою дитиною удачливого купця Франса ван Дейка, який вів торгівлю тканинами. У 1589 році, втративши першу дружину, він одружився з Марією Кейперс, матір'ю Антоніса. Родина займала великий  будинок, розташований в самому центрі міста.

Жоден художник до Клода Моне не малював один об'єкт, краєвид по багато разів, але при різному освітленні і різних погодних умовах. В період з 1892 по 1895 рік Клод Моне працював над великою серією картин, присвячених Руанського собору. Серія, присвячена Руанського собору, складається з п'ятдесяти картин, виконаних в одному форматі. Кожні півгодини він намагався відобразити швидкоплинний стан світло-повітряного середовища і передати ледь помітні півтони кольору. Художник писав один і той же мотив, перебуваючи в будинку, розташованому навпроти знаменитого собору.