Петро I Олексійович (Великий) [30 травня (9 червня) 1672, Москва - 28 січня (8 лютого) 1725, Санкт-Петербург]
 Дитинство, юність і прихід до влади Петра I
Після смерті 27 квітня 1682 царя Федора Олексійовича десятилітній царевич Петро за пропозицією патріарха Іоакима і на настійну вимогу Наришкіних був проголошений царем в обхід його старшого брата, царевича Іоанна, але 23 травня 1682, на вимогу бояр Милославських, він був затверджений 3емскім собором "другим царем",а Іоанн - "першим".25 червня 1682 царі Іоанн V і Петро I вінчалися на царство. "За малолітство" царів правителькою при них стала їхня старша сестра царівна Софія.
До 1689 Петро з матір'ю, Наталією Кирилівною Наришкіної, жив у підмосковному селі Преображенському, приїжджаючи в Москву тільки на час офіційних церемоній.У Преображенському царевич займався військовими іграми зі спеціально для цього сформованими "потішними військами", що стали згодом ядром російської регулярної армії. У січні 1689 за наполяганням матері Петро I женився на дочці славетного боярина Лопухіна, Євдокії Федорівні Лопухіної.
У 1689 році, після придушення ініційованого  прагнення до єдиновладдя царівною Софією стрілецького бунту, вона була відсторонена від влади і увязнена в Новодівочий монастир. До 1694 від імені Петра I правила його мати, Наталія Кирилівна.У 1696 році, після смерті Іоанн V, Петро став єдинодержавним царем.
 Характер Петра I
 Характерними рисами  Петра були розум, воля, енергія, широта поглядів, цілеспрямованість, допитливість, неймовірна працездатність. Петро, не отримавши в юності систематичної освіти, учився все життя. Разом з тим Петро був запальний і жорстокий, брав особисту участь у катуваннях і стратах. Цар не рахувався  інтересами і життям окремої особистості. Він не зупинився перед винесенням смертного вироку навіть власному сину Олексієві.
 Навчання Петра I в Європі
У 1697 році Петро I спорядив "Велике посольство" у Європу і самий приєднався до нього під ім'ям Петра Михайлова. У Пруссії цар навчався артилерійській справі й одержав атестат вогнепального майстра. Вивчати кораблебудування Петро направився в Голландію й в Амстердамі поступив працівником на Ост-Індську верф. Під час перебування в Європі Петро оглядав фабрики, бібліотеки, слухав лекції в університетах.У 1698 році, отримавши звістку про нову змову Софії і повстання стрільців, цар спішно повернувся в Росію.
 Реформи Петра I
 За час свого царювання Петро I провів значні реформи, спрямовані на подолання відставання Росії від передових країн Заходу.У результаті реформ державного апарата місце Боярської думи зайняв Сенат, заснований у 1711 році для управління всіма справами у випадку від'їзду царя. Сенату були підпорядковані колегії, що відали господарським життям Росії й організовані по шведському зразку замість складного і неповороткого апарата наказів. Колегії приймали рішення простим голосуванням. У 1721 році Петро затвердив Духовний регламент, що цілком підпорядкував церкву державі. Патріаршество було скасовано, а для управління церквою заснований Святійший урядовий Синод. Велике значення мала адміністративна реформа, що розділила всю Росію на 8 (а потім на 10) губерній на чолі з губернаторами, "щоб краще придивлятися про грошові збори і всякі справи".16 травня 1703 на одному з островів у гирлі Неви по розпорядженню Петра I почали будівництво Петропавлівської фортеці. Фортеця поклала початок нового міста, названого Петром на честь Святого, свого покровителя, Санкт-Петербургом.У 1712 році Петербург став офіційною столицею Російської держави.
Перетворення Петра I торкнулися всіх сфер громадського життя: Указ про єдиноспадкування закріпив дворянську власність на землю, в Табелі про ранги був установлений порядок надання військовим і цивільним службовця не по знатності, а за особистими здібностями і заслугам.
Для ведення активної зовнішньої і внутрішньої політики необхідні були бюджетні кошти. З цією метою була проведена корінна реформа податкової системи: у країні ввели подушні податки, що підсилила кріпосну залежність селян від поміщиків. Подушним  податком обкладалися всі чоловіки податкових станів незалежно від віку. Селяни запекло опиралися погіршення свого становища: почастішали втечі кріпаків, збройні виступи. Деякі виступи переросли у великі повстання, (Астраханське повстання 1705-1706 років і повстання під проводом Булавіна 1707-1709 років), які, однак, були жорстоко придушені урядовими військами.
 Петро I створив регулярну російську армію і флот.Вони базувалися на рекрутській повинності, введеної в 1705 році, і обов'язкову військову службу дворян, що одержували офіцерський чин після закінчення військової школи або служби рядовими. Організацію, озброєння, тактику, права й обов'язки всіх чинів визначали Військовий статут (1716 рік), Морський статут (1720 рік) і Морський регламент (1722 рік), у розробці яких брав участь і Петро. Одночасно з формуванням армії на Азовському і Балтійському морях будувався військово-морський флот.Після початку Північної війни будівництво флоту на Азові було призупинено, а в результаті невдалого Прутського походу Росія загубила й Азов, і азовське узбережжя. Будівництво кораблів тривала на Балтійському морі.У 1708 році був спущений на воду перший корабель, а вже через 20 років російський флот на Балтійському море був самим потужним: 32 лінійних корабля, 16 фрегатів, 85 галер і безліч дрібних суден.
Кардинальні реформи були проведені Петром I в області культури і просвітництва: з'явилася світська література, були відкриті медико-хірургічна, інженерні й артилерійські школи, Морська академія. Для навчання і практичного освоєння наук молодих росіян посилали за кордон.Видавалися букварі, навчальні карти та посібники. Відкрився перший російський музей - Кунсткамера - з публічною бібліотекою і перший російський загальнодоступний театр. У 1700 році в Росії було введено новий календар: початком року стали вважати 1 січня, а не 1 вересня, як раніше.Літочислення стали вести від Різдва Христового, а не від створення світу. Стала виходити перша російська друкарська газета - "Ведомости". У 1724 році була заснована Петербурзька Академія наук із гімназією та університетом при ній. За розпорядженням Петра I були проведені експедиції: А.Бековича-Черкаського - до Середньої Азії, І. Євреїнова і Ф. Лукіна - на Далекий Схід, Д. Мессершмідта - у Сибір, підготовлена експедиція В. Берінга, покладено початок систематичному вивченню географії країни і картографування.
Необхідність виходу до Чорного та Балтійського морів визначила зовнішню політику Петра I. Наприкінці XVII сторіччя були початі два походи на турецьку фортецю Азов, в результаті яких було укладено Константинопольське перемир'я з Туреччиною, і Росія отримала вихід до Азовського моря.Проте головною зовнішньополітичною проблемою залишався вихід до Балтійського моря.
 Петро звернувся до Швеції з проханням продати колись належали Росії землі по берегах Фінської затоки, проте отримав відмову. Почалася Північна війна, яка тривала понад 20 років.У 1712-1714 роках Росія завоювала Фінляндію. Утвердившись на берегах Балтійського моря, вона стала великою державою.
 У 1721 році Росія була проголошена імперією, а Петрові I було присвоено титул імператора Всеросійського і звання "Батька Вітчизни" і "Великого".
Проте роки важкої праці та шкідливі звички підірвали здоров'я імператора. 28 січня 1725 в результаті хвороби Петро I помер. Він був похований в соборі Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі.
 Енциклопедія історії Росії