Фрідріх Вільгельм Ніцше (1844-1900) - німецький філософ (нім. Friedrich Wilhelm Nietzsche), представник ірраціоналізму. Він піддав різкій критиці релігію, культуру і мораль свого часу і розробив власну етичну теорію. Ніцше був більш літературном, ніж академічним філософом, і його твори носять афористичний характер. Філософія Ніцше зробила великий вплив на формування екзистенціалізму та постмодернізму, і також стала дуже популярна в літературних і артистичних колах. Інтерпретація його праць досить важка і до цих пір викликає багато суперечок.
Ніцше народився 15 жовтня 1844 року в Реккене (недалеко від Лейпцигу, східна Німеччина), в родині лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше (1813 - 1849). Під час навчання в гімназії виявив значні здібності до філології та музики. У 1864-69 Ніцше вивчав теологію та класичну філологію в Боннському і Лейпцігському університетах. У цей же період познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала багато років. У віці 23 років був призваний до прусської армію і зарахований у кінну артилерію, але, отримавши травму, демобілізувався.
Ніцше був неперевершеним студентом і придбав прекрасну репутацію в наукових колах. Завдяки цьому він вже в 1869 році отримав посаду професора класичної філології Базельського університету (у віці всього 25 років). Там він пропрацював близько 10 років, незважаючи на численні хвороби. Питання про громадянство Ніцше до цих пір викликає гострі розбіжності. Згідно з одними джерелами, він залишався особою без громадянства після відмови від громадянства Пруссії в 1869 році; однак інші джерела стверджують, що Ніцше став громадянином Швейцарії.
У 1879 році Ніцше був змушений піти у відставку за станом здоров'я. У 1879-89 роках він вів спосіб життя незалежного письменника, переїжджаючи з міста до міста, і створив в цей період всі свої основні твори. Літо Ніцше зазвичай проводив у Швейцарії (на околицях гори Санкт-Моріц (Граубюнден), а зиму в італійських містах Генуя, Турін і Рапалло і французькій Ніцці. Він дуже бідно жив на пенсію по інвалідності від університету Базеля, але також отримував фінансову допомогу від своїх друзів. Доходи Ніцше від публікації своїх творів були мінімальними. Популярність прийшла до нього лише після смерті.
Творча діяльність Ніцше обірвалося в 1889 р. у зв'язку з душевною хворобою (ядерна «мозаїчна» шизофренія). Можливо, хвороба була викликана сіфілісом, але її попередній  перебіг було нетиповим для сіфілісу. З тих пір Ніцше проживав в Німеччині, де про нього піклувалися мати і сестра. Помер 25 серпня 1900 в психіатричній лікарні у Веймарі.