Петер Карл Густавович Фаберже (18 (30) травня 1846, Санкт-Петербург - 24 вересня 1920, Лозанна) – відомий російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії майстрів ювелірного мистецтва.
Назва Петера Карла Фаберже асоціюється у нас із блискучим виконанням ювелірних крашанок. Знаменитий ювелір народився в Росії в Санкт-Петербурзі 30 травня 1846. Батько - Густав Фаберже був родом з м. Пярну (Естонія) і походив з німецької родини, мати - Шарлотта Юнгштедт, була донькою данського художника. У 1841 р. Фаберже-старший отримав титул "Ювелірних справ майстер" і в 1842 р. заснував ювелірну фірму в Санкт-Петербурзі на Великій Морській вулиці в будинку № 12. Фірма процвітала, але 1860 Густав Фаберже відійшов від справ, передавши управління фірмою своїм співробітникам Х. Пендіну і В. Заянчовскому.
Син Густава Фаберже Карл навчався в Дрездені, подорожував по Європі, а потім почав освоювати ювелірну справу у франкфуртського майстра Джозефа Фрідмана. Талант молодої людини був настільки яскравий і незауряден, що в 24 роки в 1870 р. він зміг взяти фірму батька в свої руки. Фаберже-молодший перевів її у більше приміщення на тій же Великій Морській вулиці в будинок 16/17. У 1882 р. на Всеросійській художньо-промисловій виставці в Москві вироби фірми привернули увагу імператора Олександра III і його дружини Марії Федорівни. Петер Карл здобув заступництво царської сім'ї та звання "ювеліра Його Імператорської Величності і ювеліра Імператорського Ермітажу".
Через кілька років, в 1885 р. фірма отримала міжнародне визнання на нюренберзькій "Виставці Витончених Мистецтв". Золотої медалі удостоїлися копії скіфських скарбів. Там же експонувалося золоте яйце, вкрите білою емаллю з золотим жовтком, в якому була захована курка з кольорового золота. Курка мала всередині "сюрприз" - мініатюрну імператорську корону і підвіску у вигляді рубінового яйця. Цей виріб було зроблено на Великдень для дружини Олександра III - Марії Федорівни. Саме з цієї речі почалася традиція щорічних подарунків царської сім'ї, які замовляли у фірмі Фаберже.
Сам Карл Фаберже, натхненний увагою імператора, відкрив новий напрямок в ювелірному мистецтві. Фірма стала використовувати напівдорогоцінне каміння та мінерали - гірський кришталь, нефрит, топаз, яшму, лазурит та інші. Спочатку вироби з каменю замовляли уральським майстрам і на Петергофській гранувальній фабриці, а допрацьовували напівфабрикати самі. Пізніше відкрили власні каменерізні майстерні в Петербурзі. З дорогоцінних каменів і самоцвітів створювали мініатюрні фігурки тварин, людей і квітів. Вони відрізнялися жвавістю й дивно приємними формами. Іншим видом каменорезних робіт були печатки - вироби суто практичного призначення, але кожна з них - справжній ювелірний шедевр.
Фірма відродила багато технічних прийомів обробки каменю, використання прозорих кольорових емалей і багатоколірного золота. До цих пір залишається не відтвореною знаменита гільошірованна емаль. Техніка накладення прозорою емалі на різьблений фон була відома давно. Однак, майстри фірми Фаберже досягли особливої досконалості. Використовуючи колірну палітру, що налічувала понад 124 кольорів і відтінків, вони щоразу створювали новий декоративний ефект і особливу гру світла за рахунок візерунків гільошірованного фону, що складається з вертикальних і горизонтальних смужок, "ялинки", лусочок, зигзагів.
Фірма Фаберже славилася і в Європі. Численні королівські та князівські родичі Російської імператорської сім'ї у Великій Британії, Данії, Греції, Болгарії одержували ювелірні вироби в подарунок, дуже дорожили ними і передавали у спадок. Міжнародні виставки також сприяли популярності фірми. У 1900 р. в Парижі, Фаберже отримав звання "Майстра Паризької Гільдії ювелірів", а французький уряд нагородив його орденом Почесного Легіону. Навіть у таких віддалених місцях як Таїланд або Балтімор Фаберже був "в моді".
На жаль, драматичні події революції 1917 р., змусили фірму Фаберже закритися в 1918 р. Сам Петер Карл Фаберже емігрував до Швейцарії, де помер 24 вересня 1920
