Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!

(близько 1056—1113) 

(близько 1036—1074) 

Історія Києво-Печерської лаври невід­дільна від постаті преподобного Феодосія Печерського. Його ім'я можна поставити другим за значенням серед печерських чен­ців після засновника цього уславленого мо­настиря святого Антонія. Саме за Феодосія Печерського монастир став осередком не лише благочестя і святості, а й високої осві­ченості Давньої Русі, школою, яка готувала освічене вище духовенство.

(кінець X ст.—1088)

Іларіон — найвидатніший сподвижник Ярослава Мудрого, перший митрополит київський з русичів. Відомостей про його життя збереглося мало. Він походив зі знатного київського роду. Народився наприкінці X ст., був серед юнаків, яких Володимир Святославич після прийняття християнства велів навчати книжковій премудрості при Десятинній церкві. З дитячих ро­ків Іларіон був близький до двору і добре знайомий з синами великого кня­зя, зокрема з Ярославом.

(між 1024 і 1032-1075)

Ярослав Мудрий мав трьох дочок, які дожили до повноліття. Серед них найвідомішою у Європі була Анна, яку віддали заміж за короля Фран­ції Генріха І Капета. Багато років після смерті чоловіка вона правила країною від імені їхнього малолітнього сина, майбутнього французького короля Філіппа І.

(середина — кінець IX ст.) 

З ім'ям Аскольда пов'язаний вихід Київської Русі на міжнародну аре­ну як сильної у військовому відношенні держави, а також перше приєд­нання до християнської віри грецького обряду. Літописна традиція вважає Аскольда і Діра братами-варягами, воєводами Рюрика, що підкорив сло­в'ян і фіно-угорські племена Приільмення.

Саме за наказом Рюрика вони нібито вирушили вниз по Дніпру, під­коривши у 862 р. київських полян, а в 866-му здійснили невдалий похід на Константинополь.

(960-1015) 

Князеві Володимиру Святославичу нале­жить виняткове місце у вітчизняній історії. За його правління на Русі перемогло християнство і вона ввійшла до наймогутніших держав серед­ньовічного світу.