Не сунь свого носа.

 

 Коли в 1753 році Сковорода у Переяс­лавському колегіумі по­чав викладати теорію поезії, єпископ зажа­дав письмового пояс­нення, чому він по-новому викладає поетику. Сковорода відповів, що про це можуть судити лише спеціалісти, тон­ко натякнувши, що не­укам у такі справи свій ніс сунути нема чого, і навів латинське прислів'я, зміст якого такий: од­на справа — пастирська патериця, а інша спра­ва — сопілка. Стовпів доволі

Проти Риму

 

Один духовний сановник відвідав Вольтера в його кабінеті. Отже, тут куються стріли проти Риму? — запитав святий отець. Ні, ваша превелебність, тільки мішені, — відповів Вольтер.  
Persons: 

Дивний випадок

 Якось Вольтер побачив у кімнаті одного вель­можі кілька десятків париків.

Дивний випадок! — сказав філософ.  — Стільки париків у людини без голови.
Persons: 

Час і вічність

 Американська журналістка брала інтерв'ю в Ейнштейна.

Яка, на вашу думку, різниця між часом і вічністю? - запитала вона. Дитино, - добродушно відповів Ейнштейн, - якби в мене був час, щоб по­яснити вам що різницю, то минула б вічність, перш ніж ви її зрозуміли б. - Дивіться, як усе просто! - дивувалися корес­понденти. — А казали, що це дуже складна річ.  

Як народжується винахід ?

 Як народжується винахід Ейнштейна одного разу запитали, як, на його думку, з'являються вина­ходи, що перетворюють світ.

- Дуже просто, - відповів він. - Усі знають, що зробити це неможливо. Але трапляється один дивак, котрий цього не знає. Він і робить винахід.

Інтерв'ю з ученим

 

 Одного разу кореспонденти запитали Ейнштейна: - Що являє собою закон відносності? Мабуть, ви його вигадали? Ану розкажіть! Це мусить бути дуже цікаво... Учений пояснив: - Коли ви держите гарну дівчину на своїх ко­лінах цілу годину, - сказав Ейнштейн, - то вам здається, що тільки одна хвилина. Коли ж ви по­сидите на гарячому одну хвилину, то вам це буде видаватися цілою годиною. Це і є відносність.

Надійна схованка

Видатний датський фізик, лауреат Нобелівської премії Нільс Бор був змушений рятуватися від гітлерівських окупантів і 1943 року залишив Ко­пенгаген. Учений не ризикнув узяти з собою масивну золоту Нобелівську медаль і розчинив її в «царській горілці», а сулію з розчином заховав у своїй лабораторії.

Повернувшись додому після війни, він виділив хімічним способом золото з розчину і замовив із нього нову медаль.
Persons: 

Треба думати

 

Славетний англійський фізик Резерфорд зайшов якось увечері в одну з своїх лабораторій і побачив співробітника, що сидів над приладами. Що ви робите так пізно? - питає Резерфорд. Працюю, - почув відповідь. А що ви робите вдень? Звичайно, працюю, - відповів той, чекаючи, що вчений його похвалить. Але Резерфорд розсердився й запитав: Слухайте, скажіть мені, а коли ви думаєте?

Малина на Марсі

 Свою останню лекцію в Калузькому аероклубі К.Е. Ціолковський прочитав усього за два місяці до смерті.

Утік від лікарів! - промовив він, входячи до аудиторії.А потів дістав із кишені рукопис, передав одному курсантові й сказав:

Читатиме він, а я посиджу, і коли буде щось незрозуміле, по­ясню, адже мені з вами легше, ніж у ліжку.Після лекції хтось із майбутніх льотчиків вигукнув:

Лікування на відстані

 Якось відомий учений В. Рентген дістав курйозного листа. Невідомий просив вислати кілька рентгенівський променів і пояснити, як ними ко­ристуватися. Виявилося, що у нього у грудній клітці застряла револьвер­на куля, але приїхати до Рентгена автор листа не може за браком часу.

Думка фахівця

 

Славнозвісний фізик Генріх Герц замолоду любив працювати на токар­ному верстаті. Коли майстер, який учив його цієї справи, через багато років дізнався, що Герц став професором, він невдоволено сказав: — Шкода, з нього вийшов би першокласний токар.  

Особлива дошка

 

Якось відомий фізик та математик Ампер ішов вулицею і вирахову­вав щось у голові. Раптом він побачив перед собою чорну дошку, таку ж, як в аудиторії. Зрадівши, він підбіг до неї, дістав шматочок крейди, яку завжди мав при собі, і почав писати формули. Дошка, однак, зру­шила з місця. Ампер, не усвідомлюючи того, що робить, пішов за нею. Дошка набирала швидкість. Ампер побіг. Отямився він тільки тоді, коли почув нестримний сміх перехожих. Аж тепер учений помітив, що дошка, на якій він писав формули, - це задня стінка чорної карети.

Знатний предок

Якось зустрівшись з Ломоносовим, один вельможа уїдливо спитав: Скажіть, шановний, чому вас приймають у царському палаці? У вас, мабуть, були знатні предки? Для мене предки не обов'язкові, ваша вельможність, - відповів Ломо­носов. - Я сам - знатний предок.  

Дурість заглядає

Якось в академію до Ломоносова завітав царський вельможа. Поба­чивши протерті лікті на камзолі вченого, він глумливо запитав: Скажіть, шановний Михайле Васильовичу, це, мабуть, з ваших про­тертих ліктів виглядає мудрість? Ні, ваша світлість, - відповів учений, - це дурість заглядає під кам­зол.

Вино чудове

 Відомо, що Галілео Галілей наповнював винайдені ним термометри не ртуттю і не спиртом, а вином. Якось один із таких приладів великий іта­лієць надіслав своєму другові-вченому в Англію. Разом із термометром він послав записку, в якій описав призначення приладу. В дорозі запис­ка, мабуть, загубилася, а, можливо, друг Галілея не зрозумів її змісту. Через деякий час Галілей одержав таку відповідь: «Вино було справді чудове. Будь ласка, надішліть мені ще один такий прилад».