Найкоротша промова

 Ньютона за наукові заслуги було вшановано званням лорда; двадцять шість років нудьгував він на засіданнях палати лордів. Тільки одного разу великий фізик попросив слова, чим дуже здивував усіх присутніх.

Панове, - урочисто звернувся він до зборів, - якщо ви не заперечуєте, я попросив би зачинити вікно. Дуже дме, а я боюся застудитись. І з гідністю сів на своє місце.

 

 

Ілля Ілліч Мечников.

І.І. Мечников працював у багатьох галузях біологічної науки і практично в усіх зро­бив видатні відкриття. Він - біолог і патолог, зоолог і ембріолог, бактеріолог та іму­нолог, творець еволюційної ембріології, теорії імунітету і запалення, батько світової геронтології. Геній І. Мечникова поєднував ство­рення фундаментальних біологічних концепцій і тяжку діяльність в галузі практичної медицини.

Микола Дмитрович Стражеско

-Учений-медик, фундатор терапевтичної школи, один із засновників віт­чизняної кардіології увійшов в історію світової медицини як видатний науковець і клініцист. Народився він у сім'ї юриста в Одесі. Після успішного закінчення гімназії (1894) вступив на медичний факультет Київського універси­тету Св. Володимира, а 1899 р. закінчив його з відзнакою і був зарахований ординатором на кафедру внутрішньої патології, яку очолював один із засновників Київської школи терапевтів професор В.П. Образцов. Після набуття потріб­них клінічних навичок його було відряджено у 1901 р.

Данил Кирилович Заболотний

«Його праця - подвиг. Навіть короткий пере­лік його заслуг завжди вражатиме...», - писав І. Мечников про видатного українського мікро­біолога, засновника вітчизняної епідеміології, академіка АН СРСР та АН УРСР Данила Кириловича Заболотного. І ці слова не є перебіль­шенням - талановитий учений присвятив своє життя врятуванню людства від епідемій таких смертельно небезпечних хвороб, як чума, холе­ра, дифтерія, висипний тиф та інших.

Володимир Олексійович Бец

«...Володимир Олексійович Бец увійшов в історію медицини як засновник вченая про цитоархітектоніку кори головного мозку людини та тварин, завдяки блискучим макро- та мікро­скопічним дослідженням тонкої будови мозкової тканини. Вже в 70-ті роки XIX століття Бец абсолютно достовірно показав на великій кіль­кості препаратів мікроскопічних зрізів мозку, що коре - це неоднорідний комплекс нервових клітин, а її різні ділянки мають різний набір нейронів, і вже в той час він знайшов в цитоар-хітектонічних полів з характерним для них ма­люнком нервових клітин та їх відростків.

Микола Михайлович Амосов

У пантеоні видатних учених XX ст. образ академіка Миколи Михайловича Амосова займає особливе місце. Він блискучий хірург, теоретик медицини, філософ, талановитий

кі­бернетик, соціолог, письменник, громадський діяч, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ле­нінської і трьох Державних премій України, академік НАН і АМН України, заслужений діяч науки України, професор, доктор медич­них наук.

Олек­сандр Олександрович Бого­молець.

Видатний український вчений патофізіолог Олек­сандр Олександрович Бого­молець народився 12 травня 1881 р. у Києві в тюремно­му лазареті Лук'янівської в'язниці. Його матір, Софію Богомолець, уроджену Присецьку, незадовго до пологів було заарештовано за активну участь у діяльності київської народ­ницької організації. Згодом за вироком військо­вого суду вона була засуджена на 10 років ка­торги. Невдовзі був заарештований і її чоловік, Олександр Михайлович, лікар за фахом, який поділяв погляди народовольців. Його без суду заслали до Східного Сибіру.

Григорій Ілляшов

Born
1965-04-13

Генерал-лейтенант Ілляшов Григорій Олексійович є Головою Служби зовнішньої розвідки України і з 18 червня 2010 року.

Народився 13 квітня 1965 року у м. Сватове Луганської області.

Петро Копка

Born
1955-08-18

Генерал-майор Копка Петро Миколайович тимчасово виконував обов'язки начальника Головного управління розвідки Служби безпеки України з липня по листопад 2003 року.

Олександр Черевань

Born
1952-01-25

Генерал-лейтенант Черевань Олександр Вікторович очолював Головне управління розвідки Служби безпеки України з грудня 2000 року по липень 2003 року.

Микола Маломуж

Born
1955-09-23

Генерал армії України Маломуж Микола Григорович очолював Службу зовнішньої розвідки України з квітня 2005 року по червень 2010 року.

Народився 23 вересня 1955 року в с. Скаліватка Зве­нигородського району Черкаської області.

У 1982 роді з відзнакою закінчив Київський дер­жавний університет імені Т. Г. Шевченка. За фахом — юрист.

Олег Синянський

Born
1970-07-11

Генерал-майор Синянський Олег Григорович очолював Головне управління розвідки Служби безпеки України з листопада 2003 року. У подальшому був призначений і начальником і створеного у складі Служби безпеки України Департаменту розвідки. У жовтні 2004 року, після створення Служби зовнішньої розвідки України,

О. Г. Синянський став її першим керівником та прослужив на посаді Голови Служби до березня 2005 року.

Леонід Рожен

Born
1952-02-02

Генерал-лейтенант Рожен Леонід Миколайович очолював Головне управління розвідки Служби безпеки України з лютого 1999 року по листопада 2000 року

В'ячеслав Абрамов

Генерал-майор Абрамов В'ячеслав Володимирович очолював Головне управління розвідки Служби безпеки України з липня 1995 року по грудень 1998 року.

Народився В. В. Абрамов 15 квітня 1948 року у м. Дніпропетровську в сім'ї робітників. Середню освіту та першу професію він здобув у 1967 році, закінчивши Дніпропетровський механічний технікум. У цьому ж році призваний на строкову службу. У подальшому В. В. Абрамов вступає до Дніпропетровського державного університету та у 1975 році закінчує радіофізичний факультет.

Олександр Шарков

Born
1945-10-21

Генерал-майор Шарков Олександр Костянтинович із січня по жовтень 1993 року тимчасово виконував обов'язки начальника Головного управління розвідки Служби безпеки України, а з жовтня 1993 року по липень 1995 року очолював Головне управління розвідки Служби безпеки України.