Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!

Ім'я Сергія Параджанова майже чотири десяти­ліття фігурує в списках кращих кінематографістів світу. Його славу започаткував тріумфальний хід планетою великий фільм "Тіні забутих предків" (1964 р.).

За півтора року до дня, що приніс добру звістку — відгук побратима- письменника в радянській газеті, у своєму "життєписі" Віктор Платонович Некрасов напише: "... Батько — Платон Феодосійович Некрасов — банківський службо­вець (1878—1917). Мати — Зінаїда Миколаївна Некрасова (до шлюбу Мотовилова) — лікар (1879—1970)". У одному з своїх "маленьких портретів" - "Пам'яті Анни Ахматової" — жодним словом не прохопився про крев­ність із відомою поетесою.

Сергій Павлович Корольов народився 12 січ­ня 1907 р. (30 грудня 1906 року за старим стилем) у Житомирі. Його батьки, Павло Якович і Марія Миколаївна (від народження Москаленко), були вчителями. їхнє подружнє життя не склалось, і з трьох років хлопчик виховувався у бабусі з ді­дом, Марії Матвіївни й Миколи Яковича Моска­ленків. Мати Сергійка вчилась на Київських ви­щих жіночих курсах і працювала там у канцелярії, відвідуючи сина у вільний час. Коли жіночі кур­си перевели до Саратова, син, надовго залишив­шись без матері, затужив.

Мистецький шлях Іван Семенович Козловський почав з хору О.Кошиця, звідки "безпаспортним юнаком" у 1915 р. прийшов на запрошення Івана Мар'яненка у театральну трупу "Товариство П.Саксаганського та М.Заньковецької". З 1917 р. навчав­ся співу у професора О.Муравйової (у 1920 р. закін­чив по її класу Музично-драматичний інститут імені М.В.Лисенка в Києві). Дебютував у 1918 р. в Полтавському пересувно­му музично-драматичному театрі в ролі Петра ("На­талка Полтавка" М.Лисенка).

Євген Оскарович Патон народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1870 року в Ніцці, де з 1865 року жила родина після призначення сюди консулом батька — Оскара Петровича Патона, за освітою інженера. Окрім виконання обо­в'язків по дипломатичному відомству, російські представники за кордоном мали виконувати зав­дання і доручення інших міністерств і служб.

Кілька поколінь предків Р.Глієра по лінії батька і матері були майстрами музичних інструментів, відоми­ми в багатьох країнах Європи — Німеччині, Чехії, Франції, звідки, за переказами, пішов рід Глієрів (існує навіть плато Глієр у французьких Альпах). Батько май­бутнього композитора — Ернст Моріц Глієр (1834— 1896) родом із саксонського міста Клінгенталя, оселив­ся в Києві в 60-і роки XIX ст. і працював майстром і виготовлення валторн у майстерні музичних інстру­ментів Вікентія Корчака.