Народився поблизу невеликого німецького містечка Хоф у Баварії в сім'ї придворного кучера герцога Карла-Августа. Перші знання Йоганн отримав від парафіяльного священика—грошей на навчання сина в гімназії у батьків не було. Талановитий і енергійний хлопець привернув увагу поета Йоганна-Вольфганга Гете, який довгий час очолював уряд герцогства Веймарського. Згодом Гете став покровителем Деберейнера, і їх взаємини переросли в дружбу. Хоча у Деберейнера не було університетської освіти, він став радником Гете з хімії.
Сольве вважається першим інженером-технологом у сфері промислового виробництва соди. Він народився у 1838 р. у невеличкому бельгійському містечку Ребек-Роньоне в сім'ї власника каменоломні та невеликої солеварні. У юності Сольве часто хворів і здобув лише домашню освіту. Він перечитав безліч книг з хімії і був захоплений цією наукою. А в двадцятирічному віці Сольве став допомагати дядькові в управлінні заводом з отримання побутового газу.У заводських умовах у Сольве розкрився талант винахідника хімічних апаратів.
Алла Григорівна Бондар (12.V.1921—1981 рр.)— засновник кафедри л кібернетики хіміко-технологічних процесів хіміко-технологічного факультету НТУУ «КПІ». З 1958 до 1967 рр. А.Г. Бондар — заступник міністра ВССО УРСР та міністр просвіти УРСР. У 1974 р. вона завідувала кафедрою кібернетики хіміко-технологічних процесів. Тоді ж було підготовлено і перші лекційні курси «Обчислювальна техніка в інженерних розрахунках» та «Математичне моделювання в хімічній технології».
Останній підручник АР.
Оксана Іванівна Бодак — видатний кристалохімік. Дорогу в науку вона розпочала у 1964 р. після закінчення хімфаку Львівського університету ім. Івана Франка.
Дороті Кроуфут-Ходжкін — англійський хімік і біохімік, член Лондонського королівського товариства.
Навчалася Дороті в Оксфордському університеті (1928—1932 рр.), де почала спеціалізуватися на рентгеноструктурному аналізі.
Із 1932 р. працювала в Кембриджському університеті. У співробітництві із Дж.
Зібер-Шумова Надія Олімпіївна(1856—1901 рр.) займалася фізіологічною хімією під керівництвом професора М.В. Ненцького.
У 1891 р. вона перейшла працювати в Імператорський інститут експериментальної медицини помічником завідуючого хімічним відділенням. У 1895 і 1898 рр. взяла участь в експедиціях, які боролися із чумою великої рогатої худоби шляхом щеплень (на Кавказі).
Богдановська-Попова Віра Єстафіївна (1867—1896 рр.) — учений-хімік. Вона виховувалася в Смольному інституті, а пізніше навчалася на вищих Бестужевських курсах (у той час щось на зразок університету), які закінчила в 1887 р. Прослухавши курс хімії у відомих російських учених О.М. Бутлерова і Д.І. Менделєєва, вона стала викладати хімію на Бестужевських курсах і підготувала дисертацію на вчений ступінь. Але в старій Росії жінкам не дозволялося займатися науковою працею. Тому Віра Єстафіївна виїхала у Швейцарію, де в Женеві в 1890 р. блискуче захистила докторську дисертацію.
Волкова Ганна Федорівна (р. н. невідомий —1876 р.) —перша російська жінка- хімік, учениця професорів О.М. Енгельгарда та П.О. Лачинова. Працювала під керівництвом О.М. Бутлерова та Д.І. Менделєєва в лабораторії Санкт-Петербурзького університету над вивченням сульфокислот та була членом російського хімічного товариства при цьому ж університеті. У журналі товариства в 1870—1873 рр. Ганна Федорівна надрукувала кілька статей про досліджені нею аміди ароматичних сульфокислот та деякі їх похідні. У 1870 р.
Російський хімік-органік. Народився 9 листопада 1867 р. в Москві. Навчався в Московському університеті. Учений зробив висновок про аналогію хімічних властивостей поліметиленових і ациклічних сполук. У 1910 р. відкрив каталітичний розклад апкіліденгідрозинів, за яким закріпилася назва «реакція Кіжнера-Вольфа». У 1912 р. розробив універсальний метод отримання заміщених циклопропанів термічним розкладом піразолінів (реакція Кіжнера). Помер 28 жовтня 1935 р. в Москві
Російський хімік-органік. Народився 22 травня 1850 р. в Полтавській губернії. Закінчив спочатку полтавську воєнну гімназію, а 1871 р. — Петербурзький сільсько-господарський інститут. У 1891 р. став доцентом кафедри, а потім і професором, де й працював до 1910 р. Основні роботи присвячено вивченню ненасичених вуглеводнів. У 1881 р. вчений відкрив метод гідратації сполук ацетиленового ряду в присутності солей ртуті (реакція Кучерова). За це в 1885 р. він отримав премію Російського фізико-хімічного товариства. Це ж товариство заснувало в 1925 р.
Німецький хімік-органік. Народився 16 червня 1897 р. в Берліні. Навчався в Тюбінгенському та Марбурзькому університетах. Обіймав посаду професора. Його дослідження присвячені складним і важкодоступним органічним сполукам. У 1942 р. відкрив перегрупування етерів у спирти під дією феніллітію (перегрупування Віттіга). У 1954 р. відкрив реакцію утворення олефінів із карбонільних сполук та алкіліденфосфоранів (реакція Віттіга). У 1958 р. здійснив багатоступеневий синтез фенатренів. У 1979 р. спільно з Г. Брауном отримав Нобелівську премію. Помер 26 серпня 1987 р. в Гейдельберзі
Німецький хімік. Народився в Берліні 31 жовтня 1835 р. У юному віці зацікавився хімією й зробив своє перше відкриття — подвійну сіль (карбонат натрію та купруму). У 1853 р. закінчив гімназію та вступив до Берлінського університету, де протягом двох років вивчав фізику та математику. Після армії працював у Роберта Бунзена, зосередивши увагу на фізичній хімії. Із 1857 р. вчений захопився органічною хімією (після статті про хлорметан). Працював у Фрідріха Августа Кекуле; після декількох років співпраці повернувся в Берлін читати лекції з хімії. Помер 20 серпня 1917 р.
Полководець Суворов був особисто знайомий із самоуком-винахідником Кулібіним. Якось він звернувся до нього з жартівливим проханням:
Послухай, Іване Петровичу, я хочу замовити тобі килим-літак.
Такий килим буде зайвий, Ваше Сіятельство, адже ви і без нього всюди швидко літаєте! — відповів винахідник.
Біля Кодацького порога на Дніпрі польський уряд збудував у 1635 році міцну фортецю. У 1638 році до Кодака прибув коронний гетьман Конецпольський. Із ним був і чигиринський сотник Богдан Хмельницький.
Як вам здається Кодак? — єдино спитав Хмельницького Конецпольський.
Що руками будується, те руками й руйнується, — відповів по-латині Богдан Хмельницький.
