Віктор Андрійович Ющенко.

Віктор Андрійович Ющенко.
Born
1954-02-23
Wife: 
Катерина Михайлівна Ющенко.
Children: 
Андрій, Тарас, Віталіна, Софія, Христина
Батьки
Father: 
Андрій Андрійович.
Mother: 
Варвар Тимофіївна.

         Віктор Андрійович Ющенко народився 23 лютого 1954 року у селі Хоружівка Сумської області у родині викладачів. Батько - Андрій Андрійович Ющенко (1919-1992), фронтовик, після війни викладав англійську мову в місцевій школі. Мати - Варвара Тимофіївна Ющенко (1918-2005) була вчителем фізики і математики. 
   У 1970 році Віктор Ющенко вступив до Тернопільського фінансово-економічний інститут. У 1975 році - закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю Бухоблік. Кандидат економічних наук, лауреат Державної премії України в галузі економіки і техніки. Захистив кандидатську на тему “Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні”. Академік Академії економічних наук України, академік Української Академії економічної кібернетики. 
   У 1975 році - відразу після інституту Віктор Ющенко влаштувався на роботу заступником головного бухгалтера колгоспу в Косівському районі Івано-Франківської області. 
Був призваний в Радянську армію і служив у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні недалеко від Ленінакана. 
  Керував відділенням Держбанку СРСР у селищі Улянівка Сумської області з 1976 по 1985 рік. У 1985 - 1987 роках - був заступником начальника Управління Української республіканської контори Держбанку. 
   Віктор Ющенко з 1988-1990 роки працював на посаді начальника планово-економічного управління Українського республіканського банку Агропромбанк СРСР, був заступником голови правління Агропромбанку. 
   У 1990-1993 роках - працював заступником голови правління, першим заступником голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку України. У 2001 році Банк України розорився, і політичні опоненти пізніше неодноразово звинувачували Ющенка в причетності до корупційної схеми з відмивання через банк грошових коштів у розмірі десятків мільйонів доларів. 
   У 1993 році Ющенко стає головою правління, потім - головою Національного банку України. На цій посаді він проводить історичну грошову реформу в України - введення гривні. На посаді голови НБУ він також ввів електронну платіжну систему, міжнародні стандарти обліку і моніторингу банківської системи. У 1997 році згідно з рейтингом журналу Global Finance, Ющенко увійшов до шістки найкращих банкірів світу, а в 1998 році Нацбанк увійшов до п'ятірки кращих Центробанків світу. 
   З грудня 1999 по 2001 рік - під час правління Президента Леоніда Кучми Віктор Ющенко займає пост прем'єр-міністра України. У свої 45 років він став наймолодшим прем'єром за всю історію України. 
   Квітень 2001 року - Віктор Ющенко звільнений з посади прем'єра. Офіційна причина, згідно з указом Президента Леоніда Кучми, - "у зв'язку з відставкою Кабінету міністрів".Неофіційна - подальше посилення впливу в політичних і ділових колах, ріст популярності серед населення. 
 У 2002 році - Ющенко брав участь у виборах до Верховної Ради, очоливши список блоку Наша Україна. Після перемоги він стає народним депутатом і головою блоку Наша Україна. Член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Голова депутатської фракції Наша Україна. 
 З 2003 року до січня 2005-го - по громадській лінії обіймав посади голови правління Всеукраїнської громадської організації Наша Україна і голови наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Україна 3000. 
    У 2004 році - Віктор Ющенко балотується Президенти України після чого переживає бурхливий рік у своєму політичному житті. Лідер Нашої України вів кампанію в умовах інформаційної блокади. З боку могло здатися, ніби вона взагалі не проходить. На ділі у Ющенка було в день по п'ять двогодинних виступів. Часом він наїжджав по 300 км на добу. 
   У вересні 2004 року - загроза життю, про яку не раз попереджав табір Ющенка, стала реальністю. Прес-служба Ющенка заявила, що 9 вересня він був отруєний невідомою отрутою. Пізніше встановлено, що зовнішні ознаки отруєння були достатньо характерні для діоксинової інтоксикації. 
   31 жовтня Ющенко отримує найбільшу кількість голосів серед 24 кандидатів у президенти і виходить у другий тур, де його суперником стає ставленик Кучми - чинний прем'єр-міністр Віктор Янукович. 
   Листопад 2004 року - Центрвиборчком після тривалого підрахунку голосів оголошує результати другого туру виборів. Згідно з ними, переміг Віктор Янукович. Ющенко і його прихильники звинувачують опонентів у фальсифікації результатів виборів і звертаються до Верховного Суду. Починається помаранчева революція.Помаранчева революція стала піком кампанії Ющенка. 21 листопада 2004 ввечері на Майдані Незалежності в столиці розпочався паралельний підрахунок голосів. На наступний день був заявлений мітинг, і в Києві вже протестувала до півмільйона людей. У наступні тижні хвиля масових протестів і мирних демонстрацій охоплює всю Україну. Намети з'являються навіть на площах тих міст, які спочатку вважаються "вотчиною Януковича" - це східна Україна. 
    Грудень 2004 року - Верховний Суд оголошує вердикт, в якому визнає результати другого туру виборів президента України сфальсифікованими і призначає дату переголосування другого туру на 26 грудня. Верховна Рада змінює склад ЦВК. 
     26 грудня 2004 - на переголосуванні виборів Президента, в результаті трехраундовой президентської кампанії Ющенка отримав 51,99% голосів, його суперник - 44,19%. Різниця голосів склала 7,8%. 
    23 січня 2005 - відбулася інаугурація Віктора Ющенкона посту Президента України (третього в новітній історії Україна після Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми, який був главою держави двічі). 
У 2005 році прогноз журналу Кореспондент частково збувається. Ющенко втрачає дивіденди, отримані на Майдані. Він не зміг розділити владу з колишніми помаранчевими соратниками і переживає ряд скандалів, пов'язаних із звинуваченнями в кумівстві. Головною проблемою для Віктора Ющенка стає колишній політичний партнер - Юлія Тимошенко, яка рветься до влади, стає прем'єром і швидкими темпами набирає рейтинги. 
     Осінь-зима 2005 року - Ющенко відправляє у відставку уряд своєї помаранчевої соратниці Юлії Тимошенко. Починає затяжна політична криза в країні - час нескінченних, багатогоденних "круглих столів" між представниками конфліктуючих політсил, які не приносять результатів. Для того, щоб забезпечити затвердження кандидатури Юрія Єханурова на пост прем'єр-міністра, Ющенко доводиться укласти меморандум з лідером Партії регіонів Віктором Януковичем, який передбачає також і питання, пов'язані із звільненням прихильників Януковича від кримінальної відповідальності, а це те , що майбутній Президент обіцяв Майдану - покарати фальсифікаторів. 
    Січень 2006 року - Новий рік починається з міжнародного скандалу - Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі російського газу з транзитних газопроводів.Досягнута в квапливому порядку угоду по газу приводить до скандалу всередині країни. Давні супротивники і колишні союзники Ющенка, об'єднавшись у Верховній Раді, приймають постанову про відставку уряду. Ющенко не поступається тиску і діючий Кабінет міністрів перетворюється на "тимчасовий уряд". Ющенко втрачає популярність. 
   2006 рік - на виборах до Верховної Ради президентська сила-Наша Україна отримує лише 13,95% голосів виборців, поступившись перші місця Партії регіонів (32.14%) і Блоку Юлії Тимошенко (22.29%). 
  У 2007 році - Президент України все також залишається на другому місці рейтингу Топ-100 найвпливовіших українців, поступившись першою позицією давньому політврагу Віктору Януковичу. 
  В Україні розвивається політична криза, повністю паралізований парламент, де партії переможці на виборах-2006 ніяк не можуть створити більшість і почати працювати. У середині квітня 2007 доповідачі Парламентської Асамблеї Ради Європи відзначали недостатність політичної волі Президента Ющенка як одну з причин кризи в Україні. 
Навесні 2007 року - Ющенко збирає політичну волю в кулак і оголошує дострокові парламентські вибори. У ході довгих і непростих переговорів з колишнім супротивником на президентських виборах-2004 Віктром Януковичем Ющенко вдається змусити опозицію визнати дострокові вибори, які призначаються на осінь 2007 року. Найбільш рішучі кроки Ющенко зробив по краю правового поля: він видав три укази про розпуск парламенту, звільнив кількох суддів Конституційного суду, перепідпорядкував внутрішні війська - все це люто оспорювалося опонентами.Президент відчував шалений тиск не тільки з боку очолюваної Януковичем коаліції, але і лідера БЮТ Юлії Тимошенко. 
   Вересень 2007 року - на дострокових виборах президентська політична сила, Наша Україна навіть у союзі з Народною самообороною міністра внутрішніх справ Юрія Луценка набрала 14,15% голосів виборців. У результаті представництво НУНС у Раді - 72 людини - дало можливість сформувати з БЮТ більшість із запасом всього лише в два голоси. І першу скрипку в ньому грають або прихильники БЮТ, або внутрішня опозиція глави держави - самооборонці. 
   9 листопада 2008 - одноголосним рішенням Віктор Ющенко був обраний головою партії Народний союз Наша Україна (НСНУ). 
    1 квітня 2009 - Верховна Рада Україна призначила наступні вибори президента на 25 жовтня того ж року (при цьому за проголосував 401 депутат з 450). Пропозиція провести вибори 27 грудня підтримав лише один депутат. Сам же Ющенко хотів провести чергові вибори 17 січня 2010 року. Він не погодився з такою датою і заявив через свого представника, що оскаржуватиме це рішення в Конституційному суді. 
   13 травня 2009 - Конституційний суд України визнав неконституційною постанову Верховної Ради про призначення чергових виборів Президента України на 25 жовтня. 
Наприкінці другої декади травня 2009 року - глава Секретаріату Президента Віктор Балога подав у відставку, яка була прийнята Ющенком. Сам Балога назвав причиною своєї відставки категоричну незгоду з рішенням Ющенка вдруге балотуватися на посаду Президента, який, з його точки зору, не має на це морального права. Також в числі причин відставки було названо кумівство, характерне для найближчого оточення Ющенка, особиста відповідальність Президента за постійні політичні конфлікти і кризи у владі, які відбувалися весь період його правління. На місце Балоги Ющенко призначив свою давню соратницю - Віру Ульянченко. 
   29 жовтня 2009 - ЦВК реєструє Віктора Ющенкоа кандідатом в президенти України. 
За результатами першого туру президентських виборів, який пройшов 17 січня 2010 року, набрав 5,45% голосів (п'яте місце). 
    16 лютого 2010 - підписав указ, яким призначив себе головою спостережної ради Національного культурно-мистецького та музейного комплексу Мистецький арсенал (Київ). 
    25 лютого 2010 - Ющенко передав повноваження Президента України Віктору Януковичу.