Іван IV особисто вбив власного старшого сина Івана. За його наказом стратили його двоюрідного брата Володимира Андрійовича Сторіцкого і одну з дружин. Швидкий на тортури і страти, у випадках реальної небезпеки, Іван Васильович виявився боягузом. Навесні 1571р. Кримський хан Давлет-Гірей прорвався до Москви. Замість того, щоб організувати оборону столиці, Великий Государ ганебно втік в глухі ліси Півночі під захист міцних стін Кирило-Білозерського монастиря. 6 травня Давлет Гірей спалив Москву, перебив десятки тисяч її жителів, близько сотні тисяч забрав у полон. Польський король Стефан Баторій у відомому листі до Івана IV зло описав цей сюжет біографії російського царя.
На наступний рік Давлет Гірей вирішив знову повторити свій набіг. На оборону південних рубежів Іван IV послав невелику групу військ, якими доручив командувати князю М.І. Воротинському . Маючи значну чисельну перевагу, Давлет Гірей примусив російські війська відступити до Москви. На річці Лопасня біля сучасного міста Чехов Воротинський зайняв оборону. Уміло використовуючи польову артилерію, князь розбив на багато переважаючі сили ворога. Князь М. І. Воротинський, як рятівник Москви, в'їхав у столицю на білому коні і був з тріумфом зустрінутий жителями. У нагороду за врятування Москви і розгром військ хан Давлет-Гірея, Великий Государ наказав зварити князя Воротикского живим в казані киплячого масла. Чому так вчинив Іван Грозний, судити Вам.
