Український і російський письменник

Народився 1 квітня 1809 р. в с. Великі Сорочинці (нині Миргородського району Полтавської області). Дитин­ство минуло в с. Василівці (нині Гоголеве) поблизу Миргорода. Закінчивши 1828 р. Ніжинську гімназію вищих наук, переїхав до Петербурга.

Писати почав з 1825 р., проте ранні твори не збереглися. В 1829 р. видав поему «Ганц Кюхельгартен», яка дістала нега­тивну оцінку критики. У 1831—1832 рр. з'явився цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» («Сорочинський ярмарок», «Майська ніч, або Утоплена», «Страшна помста», «Ніч перед Різдвом», «Вечір на­передодні Івана Купала» та ін.), який приніс письменнику літе­ратурну славу. У повістях циклу оспівано поетичний образ України, овіяний повір'ями й легендами.

З 1834 р. М. Гоголь обіймав посаду ад'юнкт-професора ка­федри загальної історії Петербурзького університету. Того са­мого року опублікував розвідки з історії України та загальної історії «План викладання загальної історії», «Погляд на утво­рення Малоросії», статтю «Про малоросійські пісні». Збирав українські народні пісні, матеріали до російсько-українського словника. Листувався з М. Максимовичем, І. Срезневським.

У 1835 р. вийшли збірки «Миргород» (повісті «Старосвітські поміщики», «Вій», «Повість про те, як посварилися Іван Івано­вич з Іваном Никифоровичем») та «Арабески» («Невський про­спект», «Портрет», «Записки божевільного»), у 1836 р. — повість «Ніс», а у 1845 р. — «Шинель», у яких зазвучав гоголівський «сміх крізь сльози». Повість-епопея «Тарас Бульба» (1835) при­свячена героїчній боротьбі українського народу проти інозем­них гнобителів. У 1836 р. петербурзьким Александринським театром було поставлено комедію «Ревізор».

У1836 р. М. Гоголь виїхав за кордон. Проживав у Веве (Швей­царія), Парижі, Римі, іноді приїздив до Росії.

Вершиною творчості письменника стала поема-роман «Мерт­ві душі» (т. 1, 1842), в якій він майстерно змалював узагальню- вальну картину кріпосної Росії.

У 1848 р. повернувся на Батьківщину. Працював над другим томом «Мертвих душ», однак з незрозумілих причин за кілька днів до смерті спалив його.

Творчість М. Гоголя справила помітний вплив на україн­ську літературу, зокрема на творчість Є. Гребінки, Г. Квітки- Основ'яненка, Т. Шевченка, який присвятив йому вірш («Го­голю», 1844). П'єси письменника широко ставилися на україн­ській сцені, за сюжетами його творів створено опери М. Ли- сенка, П. Чайковського, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова.

Помер 4 березня 1852 р. у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.