Поет, перекладач, видавець і бібліограф

Народився 8 грудня 1827 р. в м. Твер у родині генерал- лейтенанта. Навчався в Київській гімназії. 1847 р. закінчив Ніжинський юридичний ліцей. Був причетний до таємного товариства на­родників «Земля і воля», деякий час зберігав його архів і дру­карський шрифт. У 1846 р. в ліцеї вийшов перший друкований вірш М. Гербеля «Келих», який отримав позитивну оцінку літе­ратурних критиків, що надихнуло молодого поета до написання нових творів.

Під час навчання у Ніжині у 1846 р. познайомився з Т. Шев­ченком. З цього часу Гербель захоплюється творчістю велико­го Кобзаря, підтримує з ним зв'язок, перекладає його твори російською мовою. У 1856 р. у журналі «Бібліотека для читан­ня» опублікував перший російський переклад творів українсь­кого поета — вірш «Думка» («Нащо мені чорні брови»). З пе­рекладом Т. Шевченко познайомився за ґратами Новопетрівського укріплення і в листі до А. Марковича просив подякува­ти Гербелю.

1860 р. видав «Кобзар» у перекладі російських поетів, де вмістив бібліографію творів Т. Шевченка, перекладених росій­ською мовою. Хоча переклади не дуже задовольняли Гербеля, проте їх значення передусім визначається тим, що це було єдине джерело, завдяки якому російський читач міг познайомитися з творами Т. Шевченка.

Перед смертю Т. Шевченка М. Гербель зустрівся з ним зно­ву. На ознаку вдячності за дружбу Т. Шевченко передав йому один з останніх своїх віршів з автографом («Я поставлю хату і кімнату»).

У 1848 р. М. Гербеля було зараховано до Ізюмського гусар­ського полку. Брав участь у воєнних діях, за що нагороджений орденом «За хоробрість».

1851 р. після переведення на військову службу до Петер­бурга зблизився з літераторами, які об'єднувалися навколо «Современника». У цьому журналі М. Гербель друкує свої тво­ри та переклади: «Історія Ізюмського Слобідського козацького полку» (1852), «Слово о полку Ігоревім» (1854), «Собрание сочинений Шиллера в переводе русских писателей» (1857).

У 1859 р. М. Гербель виходить у відставку і їде за кордон, де зустрічається з О. Герценом і М. Огарьовим, видає там заборо­нені в Росії вірші О. Пушкіна, твори К. Рилєєва.

У 1871 р. опубліковано його збірку «Поезія слов'ян», в якій вміщено багато перекладів українських і білоруських-пісень та інших творів.

Різноманітними були жанри, в яких працював М. Гербель (балада, лірика, поема, публіцистичний вірш).

Видавничу, публіцистичну і перекладацьку діяльність М. Гербеля високо оцінили М. Чернишевський, М. Добролюбов.

у 80-ті роки тяжко хворів, але продовжував цікавитися літе­ратурним життям, брав участь у збиранні коштів на відкриття в Ніжині пам'ятника Гоголю.

Помер 20 березня 1883 р.