Фридерик Шопен гостював якось у свого знайомого, колишнього шевця, котрий став уже заможним власником великої шевської майстерні. По обіді господар попросив Шопена зіграти щось на фортепіано. Композитор відмовлявся, але господар наполягав: Та зіграйте ж, пане Шопене, ну хоча б для того, аби показати нам, як це робиться! Композиторові довелося виконати це настирливе прохання. Через деякий час уже Шопен запросив шевця до себе. І по обіді композитор подав гостеві пару старих чобіт: Полагодьте їх, будь ласка! Гість навіть образився: Та що ви, пане Шопене, хіба так можна? Але Шопен відказав із посмішкою: Ну полагодьте їх хоча б для того, щоб ми побачили, як це робиться!