Гітлер мав незвичайний ораторський талант, він умів переконувати не тільки народні маси, але і освічених людей. У своїх промовах він виключно вміло підлаштовувався під образи мислення своїх слухачів. Перед промисловцями він говорив інакше, ніж перед солдатами, перед послідовними націонал-соціалістами по-іншому, ніж перед скептиками, перед гауляйтерами інакше, ніж перед дрібними чиновниками.
Найвидатнішою його якістю була його величезна сила волі, яка притягувала до нього людей. Ця сила волі виявлялася настільки переконливо, що діяла на деяких людей майже гіпнотично. У головному штабі збройних сил йому майже ніхто ніколи не заперечував, його співробітники знаходилися або в стані постійного гіпнозу, як Кейтель, або у стані розчарування, як Йодль. Навіть самовпевнені, хоробрі перед обличчям ворога люди потрапляли під вплив Гітлера і відмовлялися від своїх заперечень, коли останній виголошував промову зі своєю майже не спростовуємою логічною послідовністю. Виступаючи перед невеликим колом людей, він спостерігав за кожним слухачем, точно визначаючи результати впливу своїх слів. Якщо він бачив, що той чи інший слухач не піддається силі навіювання, що він не став ще його "медіумом", то Гітлер говорив до тих пір, поки не переконувався у приборканні цього норовливого духу. Якщо очікуваної реакції не наступало, то цей стійкий характер піддавався нападкам гіпнотизера: "Цю людину я не переконав". Від таких особистостей Гітлер завжди прагнув позбутися. Чим далі він просувався по шляху успіху, тим нетерпимим він ставав.
