На перший погляд, І. В. Сталіна з Пікассо не пов'язує рівним рахунком нічого. Але це не так. Саме з-за Сталіна - хоча вже після його смерті - Пікассо позбувся партквитка ФКП. В Французьку комуністичну партію Пікассо вступив у 1944 році, але вже в 1953 році залишив її ряди. Причиною тому послужила ось яка історія. Буквально через кілька днів після смерті Сталіна до Пікассо звернувся Луї Арагон, редактор комуністичної газети «Les Lettres francaises» і попросив його намалювати для газети портрет померлого вождя. Пікассо погодився (хоча в 1949 році, коли в комуністичних колах широко відзначалося сімдесятиріччя Сталіна, він так і не написав його портрета). Судячи з усього, працюючи над портретом, художник мав перед очима відому фотографію юного семінариста Сосо Джугашвілі. Намалювавши мрійникові очі і ніжний овал обличчя, він доповнив образ знаменитими сталінськими вусами. 18 березня 1949 ЦК ФКП різко засудив публікацію цього малюнка, а заодно згадала Пікассо «про політичну недалекоглядність, моральний занепад, мілкобуржузаність». У підсумку майстер поклав, як то кажуть, квиток на стіл.
