Український мистецтвознавець

Народився 8 грудня 1904 р. у с. Мислятин на Хмельнич­чині. Закінчив Київський художній інститут (1932). Перший період його дослідницької діяльності пов'язаний з науковими експедиціями з вивчення пам'яток історії та культури в Україні, Білорусії та Росії. Він побував у Карелії, Каргополі, на Соловецьких островах. Однак особливу увагу дослідник спрямовував на вивчення пам'яток Волині, Рівненщини, Львівщини й Тернопільщини. З його ініціативи на державний облік було взято сотні пам'яток, здійснено обміри, фотографування, ко­піювання розписів тощо. Нині деякі з цих матеріалів є єдини­ми свідченнями про пам'ятки, що не збереглися. Завдяки напо­легливості вченого багато творів староукраїнського малярства, декоративного мистецтва, ремесла, рукописних книжок та першодруків поповнили експозиції та фонди музеїв України. Упродовж життя П. Жолтовський зібрав велику колекцію українських ікон XVI—XIX ст., що стала основою експозиції музею «Волинська ікона» у Луцьку.

Першою вагомою науковою роботою вченого стала моно­графія «Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва XVI—XVIII ст.» (1958), у якій вперше чітко окреслено ренесансно-бароковий період в історії українського мистецтва, художні надбання якого, на його думку, були недооцінені біль­шістю мистецтвознавців.

П. Жолтовський — один з авторів та упорядників колективної праці «Історія українського мистецтва» (т. 2, 1967; т. 4, кн. 2, 1970). Великою заслугою вченого було звернення до доробку українських мистецтвознавців та істориків культури 30-х років XX ст., який замовчувався за радянських часів.

Брав участь у створенні колективних праць «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (1969) та «Всеобщей истории искусств». За участь у створенні цих ви­дань його відзначено Державною премією УРСР (1971). Док­тор мистецтвознавства (з 1981).

Найбільш плідними для вченого стали 70—80-ті роки. У цей період з'явилася низка його книжок: «Художній метал. Історич­ний нарис» (1972); «Художнє литво на Україні XVI—XVIII ст.» (1973); «Український живопис XVII—XVIII ст.» (1978); «Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні» (1982); «Художнє життя на Україні XVI—XVIII ст.» (1983). У 1984 р. за розробку проблем української художньої культури XVI—XVIII ст. доктора мистецтвознавства П. Жолтовського було відзначено премією АН УРСР ім. І. Франка. Кожна робота вченого є значним внес­ком у дослідження маловідомих сторінок української культури та мистецтва. Ним уведено в науковий обіг велику кількість творів українського мистецтва, документів, фактів. Дослідни­ку вдалося спростувати твердження щодо другорядності, мало- цікавості українського мистецтва XVI—XVIII ст. Останню його роботу «Монументальний живопис на Україні XVII—XVIII ст.» (1988) було опубліковано вже після смерті автора.

Помер 30 серпня 1986 р. у Москві. Похований у Львові.