Український церковний діяч, поет, книгодрукар

Рік народження невідомий. Працював у друкарні Києво- Печерської лаври коректором і «виправлячем книг», а з 1624 р. завідував нею. Його зусиллями лаврська бібліотека поповнилась різноманітною, в тому числі нотною, літературою. З 1631 р. був ігуменом Киево-Братського монастиря і ректором Києво-Могилянської колегії. Писав вірші, перекладав церковні книги з грецької і латинської мов, укладав до них передмови.

Т. Земка був одним із найпомітніших тогочасних фахівців цер­ковного співу, заклавши своїми історико-теоретичними розвід­ками міцне підґрунтя співацької освіти Києва. Дві праці про цер­ковний спів уміщено у передмовах до його книг «Служебник- Літургіон» (1629) і «Тредіон, сіє є трипеснець Святої П'ятдесятниці» (1631). У першій з них він виступає як знавець обрядів і самої літургійної служби, пояснює її назву й визначає порядок проведення. У другій наводить цінні відомості про минуле співаць­кого мистецтва. Спираючись на історичні факти і документи, він зазначає, що сюжетами піснеспівів були біблійні тексти, і характе­ризує спів як найвище мистецтво розуму людини. Він наголошує також на естетичній цінності мелодій, їх «благочесті», «громадян­ськості», силі динамічного звучання, емоційній передачі тексту.

Неабияке значення для розвитку вітчизняної музично-теоретичної та педагогічної думки мали висновки Т. Земки про жан­рові відмінності псалмів, гімнів і пісень. На його думку, пісне- співи мають створюватись рідною мовою, зрозумілою простим людям, що, очевидно, пояснює його потяг до виправлення книг. Свої принципи у професійній музиці та її належність до духов­ного життя людей він стверджував словами: «Ми Русі співає­мо», виражаючи ними відданість вітчизні, патріотичні почуття громадянина своєї батьківщини.

Помер 23 вересня 1632 р. у Києві.