Український літературознавець, педагог, культурнии діяч

Народився 1877 р. в Нижньому Новгороді. Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті, а потім Ніжин­ському історико-філологічному інституті. Працював учителем російської та церковнослов'янської мов у гімназіях Варшави.

У1901 р. перебував у науковому відрядженні у Варшавському університеті. З 1904 р. близько трьох років у слов'янських краї­нах вивчав російсько-слов'янські літературні та історико-культурні зв'язки, літературу та історію чехів, хорватів, інших народів.

Тривалий час П. Заболотський проживав у Львові, де ознайо­мився з місцевими українськими видавництвами, літературою.

Читав публічні лекції з російської літератури та історії у Відні, Празі, Загребі, Белграді та інших містах.

У 1910 р. в Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію на тему «Нариси російського впливу в слов'янських літературах нового часу».

У 1911 р. його обрано вченим секретарем конференції Ніжинського історико-філологічного інституту.

Багато зусиль доклав учений до пропаганди слов'янської куль­тури. У своїх численних працях він досліджував міжслов'янські літературні зв'язки.

Особливий інтерес для П. Заболотського становила творчість М. Гоголя. Пропаганда спадщини великого письменника була значною частиною його наукової та громадської діяльності. Він автор статей «М. Гоголь у російській літературі: Бібліографіч­ний огляд», «Про вплив, під яким складалася особистість і твор­чість М. В. Гоголя» (обидві 1902), «Гоголь і слов'янство», «Гоголь У слов'янських перекладах» (обидві 1911), «До біографії Гоголя в полтавський період» (1912). У 1908 р. вийшов у світ курс лекцій «Гоголь і його творчість».

Автор статей про М. Лєрмонтова, М. Некрасова, О.Плещеєва » І. Тургенєва, В. Гаршина, Л. Толстого, А. Чехова.

Життя П. Заболотського трагічно обірвалося 1918 р.