Український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник

Народився б листопада 1855 р. в с. Сонцівка (нині с. Борисівка Харківської області). Навчався у Харківській духовній семінарії. 1881 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. За успіхи у навчанні був зарахований позаштатним стипендіатом для підготовки до про­фесорського звання.

Викладав історію в гімназіях Харкова. У 1885 р. переїхав до Петербурга, де викладав історію в середніх навчальних закладах. Однак і тут у 1891 р. йому заборонили (циркуляром міністра) викладацьку роботу за вияв під час лекцій «антипатії до москов­ської історії та уряду і пристрасть до історії Малоросії».

У1892 р. вченому «запропонували» поїхати на три роки до Ташкента. У1896 р. в Казанському університеті захистив магістерську дисертацію з історії запорозького козацтва. Працював приват- доцентом на кафедрі історії Росії Московського університету.

1902 р. повернувся в Україну, з 1904 р. до кінця життя постій­но проживав у Катеринославі, очолюючи упродовж тридцяти років Катеринославський історичний музей, який завдяки Д. Яворницькому поповнився багатьма історичними документа­ми, стародруками, цінним картографічним матеріалом. 1918 р. його обрали професором Катеринославського університету. 1933 р. вченого було усунено від керівництва історичним музеєм.

Д. Яворницький був ученим-енциклопедистом. За п'ятдесят років активної наукової та громадської діяльності надрукував понад 120 праць з історії України, Середньої Азії, Росії. Серед найваж­ливіших слід назвати «Кількість і порядок запорозьких січей з топографічним нарисом Запорожжя» (1884), «Острів Хортиця на ріці Дніпрі» (1886), «Збірник матеріалів для історії запорозьких козаків», двотомну «Запорожжя у залишках старовини й перека­зах народу» (1888), «Нариси з історії запорозьких козаків і Ново­російського краю» (1889), «Вольності запорозьких козаків» (1890), «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман Війська Запо­розького низових козаків» (1894), «Джерела для історії запорозь­ких козаків» (у 2 т., 1903), «Українські народні пісні, зібрані 1878— 1905 рр.» (1906), «Матеріали до біографії Т. Г. Шевченка» (1909), «Запорожці в поезії Т. Г. Шевченка» (1912), «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний» (1913), «Словник української мови» (т. 1, 1920), «До історії степової України» (1929). В останні роки свого життя Д Яворницький уклав другий і третій томи «Словника української мови», упорядкував неоціненні фольклорні матеріа­ли, зібрані ним протягом життя. Фундаментальна «Історія запо­розьких козаків» у трьох томах стала підсумком багаторічної до­слідницької роботи вченого.

Помер 5 серпня 1940 р. у Дніпропетровську.