Український магнат, організатор українського козацтва

Рік народження невідомий. На історичній арені з'явився у 1550 р. як ватажок козацького загону, з яким здійс­нював успішні походи на татар. Історик Д. Дорошенко харак­теризував його як «видатну людину з великим авантюрним нахилом». У 1554—1555 рр. за наказом Д. Вишне-вецького на острові Мала Хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (Січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на Крим. Опираючись на козаків, Д. Вишневецький захопив Іслам-Кермен і вивіз звідти гармати. Потім, витримавши в 1557 р. у Хортицькій фортеці 24-денну облогу військ Девлет- Гірея, напав на палац самого кримського хана.

Восени 1557 р. Д. Вишневецький прибув до Черкас. Дещо пізніше прийняв підданство московського царя Івана Грозного, за службу в якого отримав земельні володіння поблизу Москви. У 1558 р. брав участь у поході російських військ на чолі з воє­водою Ржевським на Кримське ханство, дійшов з ними до Пе­рекопа. У 1559—1560 рр. тричі очолював війська, які вирушали походами на Азов. Проте Іван Грозний, втягнений у Лівонську війну, відмовився від підтримки Вишневецького.

У 1561 р. Д. Вишневецький повернувся до Черкас і продов­жив боротьбу проти кримських татар. Однієї звістки про по­вернення в українські землі відомого полководця було достат­ньо, щоб у восьми турецьких бейлісах було проведено масову мобілізацію. Д. Вишневецького було проголошено «найбільшим ворогом Блискучої Порти».

Під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у Валахії, Д. Вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. Того ж року його було страчено у Стамбулі.

Оспіваний в українській народній думі як легендарний козак-герой на ім'я Байда. Однак, на думку відомого дослідника козацтва В. Голобуцького, ототожнення Д. Вишневецького з Байдою є помилковим.