Вербицький Михайло Михайлович

Український композитор, хоровий диригент

Народився у 1815 р. в с. Улючі Львівської області в сім'ї священика. Музичну освіту здобув у Співацькій школі (1829—1833) в Перемишлі, Львівській духовній семінарії (1833—1842). У 40-х роках працював регентом церковних хорів уЛьвові та Перемишлі. З 1852 р. був священиком у с. Млини. М. Вербицький є одним із перших професійних композиторів Західної України XIX ст. У його творчому доробку 12 «симфо- ній»-увертюр (1855—1865), в яких використано народні мелодії (коломийки), два полонези, вальс, опери «Гриць Мазниця», «Школяр на мандрівці» (1849), мелодрама «Підгорянка» (1864), музика до п'єс «Чорноморський побит» Я. Кухаренка, «І голова ні нащо, як розум ледащо» та інші, хори та пісні. Серед хорів для чоловічого і мішаного складу виділяються хорові композиції: «Заповіт» (на слова Т. Шевченка), «На погибель», «Поклін» (на слова Ю. Федьковича), національний гімн «Ще не вмерла Украї­на» (на слова П. Чубинського), «Жовнір» (на текст І. Гушалевича), інструментальні та церковні твори. Він є також автором «Школи для шестиструнної гітари», статей «Про музичний спів» (1866), «Про музичні, церковні та мирські творіння у нашій Ру­сі» (1870).

Помер 19 грудня 1870 р. у с. Млини (нині Мельники) Львів­ської області.