Українська актриса
Народилася 8 вересня 1898 р. в м. Любомль (нині Волинської області).
У 1915—1918 рр. вчителювала в сільських школах Волині та Полтавщини. Шлях на велику сцену розпочався для майбутньої актриси з участі в аматорських спектаклях. У1918р. — у складі аматорського драматичного гуртка в Золотоноші (нині Черкаської області), зіграла свою першу роль у п'єсі Г. Запольської «Мораль пані Дульської». У 1922 р. гурток було перетворено на пересувний театр при Наркомосі УСРР.
У 1922—1923 рр. грала в першому театрі Української Республіки ім. Т. Шевченка в Києві, у 1925—1926 — в Одеському драматичному театрі, у 1926—1936 рр. — в театрі «Березіль», з 1935 р. — в Харківському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка. З 1936 р. у складі трупи Київського українського драматичного театру ім. І. Франка працювала з Г. Юрою, Ю. Шумським, А. Бучмою. Народна артистка СРСР з 1944 р.
Глибоке й натхненне мистецтво Н. Ужвій знайшло відгук у серцях глядачів. У національних барвах виконавської манери відчувалася мистецька близькість актриси до фундаторів і корифеїв української сцени — її попередників.
Грі Н. Ужвій завжди були притаманні дивовижна проникливість, емоційна цілісність, тонкий психологізм та поетична натхненність.
Серед театральних ролей актриси — Оксана («Гайдамаки» за Т. Шевченком, інсценівка Л. Курбаса), Маклена («Маклена Гра- са» М. Куліша), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Ліда, Наталка Ковшик («Платон Кречет», «Калиновий гай» О. Корнійчука), Кручиніна («Без вини винні» О. Островського), Софія («Останні» М. Горького), Беатріче («Багато галасу даремно» У. Шекспіра).
Актриса знялась у фільмах «Тарас Шевченко» (1926), «Прометей» (1935), «Устим Кармелюк», «Виборзька сторона» (1939), «Райдуга» (1944) та ін.
У 1954—1971 рр. очолювала Українське театральне товариство. Була лауреатом Державних премій СРСР 1946, 1949, 1951 рр., Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка
1984 р.
Померла 22 липня 1986 р. в Києві.
