Український політичний діяч, генерал-хорунжий армії УНР

Народився у 1891 р. у с. Будище (нині Черкаської області). Навчався у сільській школі, закінчив агро­школу в Умані. У роки першої світової війни перебував на фрон­ті, отримав офіцерський чин.

Навесні 1917 р. делегати Всеукраїнського військового з'їзду вводять його до складу Центральної ради. Восени 1917 р. органі­зував у Звенигород і Кіш вільного козацтва, який завдавав відчут­них ударів частинам 58-ї більшовицької армії. Було захоплено кілька червоних артилерійських підрозділів, роззброєно Звени­городську Червону гвардію.

Під час австро-німецької окупації Ю. Тютюнник був одним з організаторів селянського повстання проти іноземних загарб­ників та гетьмана П. Скоропадського. Повстанська армія, що налічувала до 25 тис. вояків, знищила близько 6 тис. кайзерівців, проте й сама була розгромлена.

Ю. Тютюнник у цей час очолив у Києві підпільний револю­ційний комітет, що мав тісні зв'язки з Директорією, яка в листо­паді 1918 р. оголосила повстання проти гетьмана Скоропадсько­го. Керовані ревкомом загони у першій половині грудня 1918 р. захопили Печерськ та інші райони Києва. 14 грудня Ю. Тютюн­ник щиро вітає вступ до Києва Директорії.

У лютому 1919 р. частини Ю. Тютюнника об'єдналися із за­гонами М. Григор'єва. Повстанці разом із Червоною армією повели бойові дії проти денікінців та військ Антанти, зайняли у березні 1919 р. Херсон і Одесу. Однак у травні 1919 р., зрозу­мівши суть більшовицької політики в Україні, Тютюнник і Григор'єв повернули зброю проти Росії.

У липні 1919 р. Ю. Тютюнник на чолі частини повстанської армії прибув до Жмеринки і приєднався до армії УНР. Улітку 1919 р. очолював групу військ в запеклих боях з більшовиками. Наприкінці серпня 1919 р. частини Ю. Тютюнника протистояли денікінському корпусу генерала Я. Слащова. У тому самому році був призначений помічником командувача армії УНР. Не склав зброї і після інтернування українських частин до Польщі. За літо й осінь 1921 р. підготував план другого зимового походу на територію України з метою підняти антибільшовицьке повстан­ня. Операцію було проведено у листопаді 1921 р., однак українські війська зазнали поразки від більшовиків.

У 1924 р. Ю. Тютюнник повернувся в радянську Україну. Оселився у Харкові, викладав у Харківській школі червоних старшин. Написав спогади про зимовий похід, кілька кіносце­наріїв, працював редактором художніх фільмів, навіть зіграв роль самого себе у фільмі «ПКП».

1929 р. його було заарештовано, вивезено до Москви й без суду розстріляно.