Український літературознавець і письменник

Народився 9 липня 1915 р. в с. Теклівка Крижопільського району Вінницької області в селянській роди­ні. У 1941 р. закінчив історичний факультет Одеського універ-­ситету. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Післй демобілізації з армії в 1948 р. працював інспектором шкіл Одеського облвно, вчителював. По закінченні аспіранту­ри в Одеському педагогічному інституті був старшим науко­вим співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Очолював кафедру в Київському театральному інститу­ті. З 1972 р. — професор Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Перша літературознавча праця «Микола Трублаїні» вийшла друком 1956 р. Згодом з'являються літературні портрети «Іван Микитенко» (1959), «Зінаїда Тулуб» (1968). Об'єктом постійної наукової уваги вченого був український історичний роман. Перше дослідження з цієї теми «Українська історична проза за 40 років» побачило світ у 1958 р. Найґрунтовніше цю проб­лему розроблено в монографії «Український радянський істо­ричний роман» (1962), де бачимо не тільки утвердження історії цього жанру, а й нове прочитання історії України.

1961 р. М. Сиротюк опублікував збірку оповідань «На доро­гах тернистих». Дослідження гайдамацького руху надихнуло його на створення історичного роману «Побратався сокіл» (1964). Тривалі дослідження життєвого шляху П. Грабовського дали цікавий матеріал для історико-біографічного роману «За­біліли сніги» (1970).

Помер 20 жовтня 1984 р. у Києві.