Український історик.
Народився 19 лютого 1851 р. в Києві. Нащадок давнього козацького роду з Полтавщини. У 1874 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Брав активну участь в українському національно-визвольному русі, ідеям якого був відданий до кінця життя співробітничав з драгоманівською Громадою. Був близький до народницького гуртка І. Ковальського. У 1879 р. Я. Шульгіна заарештували і заслали на чотири роки до Сибіру.
Повернувшись 1899 р. до Києва, викладав історію в гімназіях, співробітничав у «Киевской старине», видавництві «Вік», був дійсним членом НТШ у Львові, членом історичного товариства Нестора Літописця. Автор праць «Малоросія після 1654 р.» (1899), «Нарис Коліївщини за неопублікованими і опублікованими документами 1768 р. і ближчих років» (1890).
Я. Шульгін зробив значний внесок у вивчення історії України XVII—XVIII ст. Друкував свої праці переважно на сторінках «Киевской старины» і «Збірника Наукового товариства ім. Т. Шевченка». Наукові розвідки Я. Шульгіна не втратили своєї наукової цінності й донині.
Помер 14 січня 1911 р. в Києві.
