Український державний і політичний діяч, історик, політолог.

Народився липня 1880 р. на Полтавщині. По ма­теринській лінії походив із сім'ї вченого-історика.

Закінчивши з медаллю Першу київську гімназію, продов­жив навчання на історико-філологічному факультеті Петер­бурзького університету (1910—1915). Водночас був заступни-­ком голови Київського земляцтва, одним із керівників орга­нізованого тут С. Єфремовим Товариства українських посту­повців.

Після Лютневої революції 1917 р. О. Шульгін повернувся до Києва, де одразу поринув у вир національно-визвольної бо­ротьби. З кінця березня 1917 р. — член ЦК Спілки українських автономістів-федералістів, входить до складу Центральної ради, пізніше — до Малої ради. З липня 1917 р. О. Шульгіна обира­ють Генеральним секретарем міжнаціональних (згодом міжна­родних) справ. У найскладніший період діяльності Централь­ної ради йому вдалося досягти певних успіхів у дипломатич­них зносинах з країнами Антанти — насамперед домогтися визнання ними незалежної УНР.

За Гетьманщини О. Шульгін був співробітником Міністерства закордонних справ, а з липня 1918 р. — послом Української держави в Болгарії. Упродовж 1919 — початку 1920 рр. у складі делегації УНР брав участь у роботі Паризької мирної конфе­ренції; восени 1920 р. очолював делегацію УНР на першій асамб­леї Ліги Націй у Женеві. Відтоді і до 1939 р. він репрезентував державний центр УНР в екзилі перед різними організаціями Ліги Націй.

У 1923—1927 рр. О. Шульгін жив і працював у Празі, пізніше в Парижі, викладав історію і філософію в Українському вільному університеті і Українському педагогічному інституті ім. М. Дра­гоманова. У 1926—1936, 1939—1940, 1945—1946 рр. був міністром закордонних справ УНР в екзилі.

Після 1946 р. О. Шульгін займається історичною наукою. Йому належать монографії, статті, підручники, зокрема «Полі­тика. Державне будівництво України і міжнародні справи» (1918), «Нариси з новітньої історії Європи» (1925), «Уваги до історії розвитку ранішнього капіталізму» (1928), «Без території. Ідеологія та чин уряду УНР на чужині» (1934) та ін.

Помер 4 березня 1960 р. у Марселі (Франція).