Український етнограф, педагог, громадський діяч

Народився 15 березня 1849 р. в с. Тишківці (нині Івано- Франківської області) в родині священика. У 1867 р. закінчив Львівський університет. Працював учи­телем у львівських школах і водночас займався етнографією та історичною наукою. Багато їздив, збирав і записував фоль­клорні твори, узагальнював і готував етнографічні розвідки, організовував виставки, колекціонував твори мистецтва, пере­важно ті, що репрезентують матеріальну й духовну культуру Гуцульщини.

У1885 р. став одним із засновників кооперативного товари­ства «Гуцульська промислова спілка» в Коломиї.

Зібраний в експедиціях матеріал В. Шухевич використав під час підготовки унікальної праці енциклопедичного характеру «Гуцульщина» (ч. 1—5, 1899—1908).

Залишив помітний слід в історії української освіти. У 1881 р. уклав і видав читанку «Веснянка». Був ініціатором організації та одним із керівників низки товариств («Руське товариство педаго­гічне», «Руська бесіда», «Бонн», «Музичне товариство ім. М. Лисенка»), засновником і редактором художньо-педагогічних періо­дичних видань «Дзвінок» (1890—1895), «Учитель» (1893—1895), співредактор «Зорі», «Діла», «Руської читанки».

В. Шухевич залишив велику епістолярну спадщину.

Помер 5 квітня 1915 р. у Львові.