Шовкуненко Олексій Олексійович

Український живописець

Народився 21 березня 1884 р. у Херсоні. Закінчив Одесь­ке художнє училище (1908), Петербурзьку Академію мистецтв (1917).

У 1913—1919 рр. брав участь у виставках Товариства півден­норосійських художників. У 1924—1929 рр. О. Шовкуненко — член Товариства художників ім. К. Костанді. З 1926 р. викладав в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв, з 1929 р. — в Одеському художньому інституті (з 1935 — професор). У 1936— 1965 рр. — у Київському художньому інституті. Серед його учнів — О. Лопухов, В. Пузирков, Т. Хитрова.

Автор портретів: А. Арбінської (1924), архітектора В. Заболот­ного (1942), скульптора Б. Яковлєва (1944), поета М. Рильсько­го (1944—1945), С. Ковпака (1945), М. Лисенка, М. Литвинен- ко-Вольгемут (обидва 1947); натюрморти — «Осінні квіти» (1926), «Півонії та ромашки» (1951), «Бузок і тюльпани» (1952), «Натюр­морт з овочами» (1953), «Рожі» (1956); краєвиди України («По­вінь. Конча Заспа», 1954), Молдавії, Башкири.

Значне місце у творчості О. Шовкуненка посідають індустрі­альні пейзажі, зокрема акварелі «Одеський суднобудівний за­вод» (1923—1930), «Дніпробуд» (1930—1932), «Луганський па­ровозобудівний завод» (1936).

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1970). На­родний художник (з 1944), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1967).

Помер 12 березня 1974 р. в Києві.