Український композитор, педагог

Народився 23 липня 1904 р. у м. Харкові. У 1931 р. за­кінчив Харківський музично-драматичний інститут (клас композиції у С. Богатирьова). В 1931—1934 рр. викладав теоретичні дисципліни в Харківському музично-театральному технікумі. В. Рибальченку належить редакція та інструментовки творів Г. Верьовки, В. Косенка, М. Лисенка, М. Кропивницького.

У 1938 р. спільно з Ю. Мейтусом та М. Тіцем написав оперу «Перекоп», яка була поставлена в Київському театрі опери і балету. В 1941 р. відбулася прем'єра його опери «Гайдамаки».

В. Рибальченко — автор трьох симфонічних поем («Святково-тріумфальна», 1960; «Космічна», 1971; «Посвята Юрію Гага- ріну», 1974) і двох сюїт. Одна з них написана в 1929 р. за україн­ськими народними мотивами, а друга — в 1957 р. отримала назву «Молодіжна».

Композитор написав три увертюри — «Партизани» (1959), «Весела» (1964) та «Святкова» (1969). У своїй творчості В. Рибаль­ченко часто звертався до української історії, прикладом чого є сим­фонічна повість у шести частинах «Слово о полку Ігоревім» (1968).

Музична критика високо оцінила його творчий доробок у галузі малих форм, зокрема низку романсів на вірші Г. Сковоро­ди, Т. Шевченка, М. Лєрмонтова, С. Єсеніна, О. Блока, В. Мая- ковського, Є. Євтушенка та ін. Крім того, композиторові нале­жить «Святковий марш» (1951), «Фантазія на українські теми (1970), «Скерцо» для трьох тромбонів (1971).

Помер 2 лютого 1988 р. в Києві.

= Рощахівський Михайло Андрійович

Український педагог, фольклорист, диригент, композитор

Народився 24 січня 1891 р. у с. Концев Балтського по­віту на Поділлі. Навчався в Києві. В 1920 р. приїхав у Закарпаття з малою трупою «Кобзар» і до 1921 р. керував нею у складі Ужгородського українського театру. В 1921—1925 рр. вчився на композиторському відділенні Празької консерваторії. Упродовж 10—30-х років XX ст. записував пісенний фольклор, обробляв народні мелодії для хору, співробітничав з іншими музикантами і композиторами. В 1920 р. він передав М. Леон- товичу нотні записи пісень: «Ой вербо, вербо», «Ой лутами- берегами», «По горах, горах сніженьки лежать».

У ЗО—40-х роках періодично викладав співи в сільських за­гальноосвітніх і музичних школах. Один із засновників музичної школи (1944) в Севлюші (нині Виноградів), де до 1950 р. був ди­ректором.

Помер 20 лютого 1952 р. у Виноградові на Закарпатті.

= Садовська-Барідотті Марія Карпівна

Українська співачка і драматична актриса

Народилася 9 квітня 1855 р. в с. Кам'яно-Костувате (нині Миколаївської області). Сестра І. Карпенка-Карого, М. Садовського та П. Саксаганського.

З 1876 р. почала виступати в українських трупах. За роки сценічної діяльності виконала майже всі жіночі партії в операх «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Запорожець за Дунаєм»

С. Гулака-Артемовського, «Утоплена» М. Лисенка, в опереті «Чор­номорці». Зіграла головні ролі в багатьох драматичних спектаклях, зокрема Софію («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Марусю («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького). З 1876 р. (із забороною постановок українських п'єс) близько трьох років виступала в російських опереткових трупах. В одній із них по­знайомилася з італійцем Барілотгі, який став її чоловіком.

Справжнє визнання прийшло в 1883 р., коли почала працюва­ти в театральних трупах разом із М. Кропивницьким, М. Старицьким, М. Садовським, М. Саксаганським, І. Карпенком-Карим.

Померла 27 березня 1891 р. в Одесі. Похована в Єлизаветграді (нині Кіровоград).