Український письменник і публіцист

Народився 16 липня 1891 р. у Києві в родині народного вчителя. Брав участь у революційних подіях 19Ю5— 1907 рр. З 1909 р. навчався на слов'янському відділенні філо­логічного факультету Київського університету. Виявив глибокий інтерес до фольклору слов'ян, написав дослідження про серб­ський епос. Проте в 1912 р. був виключений з університету за розповсюдження нелегальної літератури.

З початком першої світової війни перебував у лавах росій­ської армії. Після 1917 р. повернувся до Києва, де редагував газету «Народна воля». Брав участь у повстанні проти гетьман­ської влади, за що 3 місяці відсидів у в'язниці.

2 квітня 1922 р. в Харкові при газеті «Селянська правда» було створено Спілку селянських письменників «Плуг», яку С. Пилипенко очолював упродовж усього часу її існування. По­ступово спілка стала масовою організацією письменників. Її діяльність була спрямована на піднесення культурного рівня села, виявлення в ньому нових літературних талантів.

У 1931—1932 рр. належав до редколегії «Літературної газе­ти», був відповідальним секретарем Федерації об'єднань ра­дянських письменників України (ФОРПУ).

Внаслідок безпідставних звинувачень був репресований.

Літературно-художня спадщина С. Пилипенка різноманітна за жанрами. Він є одним із фундаторів (разом з В. Блакитним та В. Ярошенком) радянської байки в Україні. Йому належать майстерні переспіви байок російського письменника І. Батра­ка (І. Козловського), білоруського К. Крапиви, поетичних творів інших авторів. Переклав і відредагував збірку грузинських байок, однак її не було надруковано.

У байках та оповіданнях відображено под ії та явища суспіль­ного життя країни від першої світової та громадянської воєн до середини 30-х років. Крім байок з так званими традиційни­ми езопівськими сюжетами у збірках С. Пилипенка («Байківниця», 1922; «Байки», 1927; «Свині на дубі», 1932) натрапляємо на твори з цілком оригінальним змістом, новими персонажа­ми, взятими з сучасної авторові дійсності («Прапор і кулемет», «Демонстрація» та ін.).

С. Пилипенко є також автором збірок оповідань «Скалки життя» (1925), «Під Черніговом», «Кара» (обидві 1927), «Тисячі в одиницях» (1928) та ін. Його перу належить військовий що­денник за 1916—1917 рр., що має чітко виражений антивоєн­ний характер («У поході», «Острів Драйкройцен», «Огнева па­ніка», «Льодолом»). Чимало оповідань із цих збірок увійшло до книжки «Простые рассказы» (1928). Збірка «Під Черніговом» присвячена подіям громадянської війни і значною мірою є ре­зультатом вражень самого автора.

У деяких творах (оповідання «Коли плакав батько», новели зі збірки «Кара») автор порушує морально-психологічні про­блеми. Короткі анекдотичні сюжети і пригодницькі історії вик­ладено у книжці «Тисячі в одиницях».

Творчій манері С. Пилипенка притаманні щирий гумор, ла­конізм, соковитість і дотепність викладу.

Помер 3 березня 1943 р.