Генерал-майор і Тимофеєв Павло Васильович очолював Перше управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР з січня 1971 року по травень 1984 року.

Народився П. В. Тимофеєв 3 грудня 1920 року в с. Верхнє-Омка Усть-Таркського району Новосибір­ської області в родині селянина. У 1938 році закінчив сім класів школи та у 1943 році — Інститут військових інженерів залізничного транспорту в м. Новосибірську. Трудову діяльність П. В. Тимофеєв розпочав у червні 1943 року на Карельському фронті інженером-проектувальником мостопотягу Управління воєнно-відновлювальних робіт № 63 (м. Біломорськ). У подальшому був начальником виробничо-технічного відділу мостопотя­ гу № 11 зазначеного Управління.

У листопаді 1943 року П. В. Тимофеєв прийнятий на військову службу в органи державної безпеки та при­ значений оперуповноваженим транспортного відділу Народного комісаріату державної безпеки Карельсь­кого фронту, у 1944 році йому присвоєно спеціальне звання лейтенанта держбезпеки. Протягом грудня 1944 року — серпня 1950 року він обіймав посади оперуповноваженого 3-го відділу НКДБ 44-ї залізничної бригади, старшого оперуповноваженого 3-го відділу Міністерства державної безпеки 3-го корпусу залізнич­ них військ у місті Смоленську, заступника начальника відділення, начальника відділення транспортного від­ділу Апарату уповноваженого МДБ СРСР в Німецькій Демократичній Республіці. У цей період (1946 рік) він отримав спеціальне звання старшого лейтенанта держ­безпеки, а у 1949 році — капітана держбезпеки.

З серпня 1950 року по серпень 1953 року П. В. Тимофеєв очолював різні відділення Апарату уповноваже­ного МДБ СРСР в Німецькій Демократичній Респуб­ліці. У 1952 році він стає майором держбезпеки. Згодом, протягом серпня 1953 року — березня 1956 ро­ку, він обіймав посади старшого оперуповноваженого, заступника начальника відділення 1-го відділу Шляхотранспортного Управління Міністерства внутрішніх справ СРСР на Південно-Західній залізниці, а в подальшому — заступника начальника відділення, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, начальника відділення Управління Комітету держав­ної безпеки при Раді Міністрів СРСР на Південно- Західній залізниці. У 1956 році йому присвоєно вій­ськове звання підполковника.

Протягом березня 1956 року — березня 1961 року П. В. Тимофеєв працював в Апараті старшого радника КДБ при РМ СРСР при органах державної безпеки Німецької Демократичної Республіки: начальником сектора 5-го відділу (до серпня 1957 року), старшим радником (до січня 1959 року) та заступником началь­ника 1-го відділу (до березня 1961 року).

У березні 1961 року він очолив 3-й відділ Першого Управління КДБ при РМ Української РСР. Протягом першого року роботи у зовнішній розвідці П. В. Тимофеєву присвоєно військове звання полковника.

У вересні 1970 року його призначено заступником начальника Першого управління КДБ при РМ Української РСР (одночасно він продовжував керувати 3-м відділом).

Протягом січня 1971 року — травня 1984 року П. В. Тимофеєв очолював Перше управління КДБ при РМ Української РСР. У 1982 році йому присвоєно вій­ськове звання генерал-майора.

За час служби в органах держбезпеки П. В. Тимофе­ єв нагороджений орденами «Знак Пошани» (1967 рік), Червоної Зірки (1977 рік), медалями «За бойові заслу­ги» (1954 рік), «За військову доблесть» (1970 рік) та іншими.

Джерело."Керівники Української зовнішньої розвідки" В.Хоменко,О.Скрипник,І.Шиденко,І.Білоконь,В.Романюк