Український учений у галузі електрозварювання і мостобудування, громадський діяч

Народився 4 березня 1870 р. в м. Ніцца (Франція) в ро­дині російського консула. 1894 р. закінчив Політех­нічний інститут у Дрездені. В Росію повернувся уже відомим інженером-будівельником, автором проекту Дрезденського вокзалу. Через два роки отримав диплом Петербурзького інституту інже­нерів шляхів сполучення. Проектував і зводив мости для російської залізниці, викладав у Московському інженерному училищі.

Найповніше талант Є. Патона розкрився, коли він переїхав до Києва. З 1905 р. — професор, згодом декан кафедри будів­ництва і архітектури Київського політехнічного інституту.

Близько 35 років присвятив проектуванню та будівництву мостів. Він започаткував радянську школу мостобудування. Ра­зом зі своїми учнями спроектував 35 мостів, опублікував понад 160 наукових праць на цю тему. У 1921—1931 рр. очолював Київ­ську мостовипробувальну станцію. Автор оригінальних розбір­них конструкцій мостів, унікального курсу «Відбудова мостів». Відбудовував відомий київський ланцюговий міст, зруйнований під час громадянської війни, в 1953 р. майже на тому самому місці за проектом Є. Патона звели 1150-метровий суцільнозвар­ний міст через Дніпро, який було названо його іменем.

З 1929 р. активно розробляв питання електрозварювання. З його ініціативи при АН УРСР було організовано спеціалізовану лабораторію і незабаром реорганізовано в Інститут електро­зварювання. Під керівництвом Є. Патона цей провідний не лише в СРСР науковий заклад зажив світової слави. Завдяки розроб­кам Патона та його учнів було створено перші потокові зварю­вальні лінії, технологію індустріального зварювання труб, магі­стральних трубопроводів. Відомий патонівський метод зварю­вання танків Т-34, які відіграли важливу роль у другій світовій війні.

З 1929 р. — академік АН УРСР, з 1946 по 1951 р. — її віце- ирезидент, з 1940 р. — заслужений діяч науки УРСР.

Був редактором журналу «Автоматическая сварка». За по­движницьку працю удостоєний Державної премії СРСР, двох орденів Леніна, багатьох інших нагород.

Є. Патон є автором монографії «Швидкісне автоматичне зварювання під шаром флюсу» (1941).

Помер 12 серпня 1953 р. у Києві.