Український фольклорист, етнограф і педагог

Народився 14 жовтня 1847 р. в с. Аули Катеринослав­ського повіту (нині Криничанський район Дніпро­петровської області).

З 1869 р. працював учителем в с. Вознесенці (нині один із районів Запоріжжя). Збирав фольклорні матеріали.

У 1876 р. вийшла у світ збірка М. Драгоманова «Малорусские народные предания и рассказы», яка містила чимало легенд і переказів, надісланих упорядникові Я. Новицьким.

Навесні 1877 р. у Я. Новицького було вчинено обшук і вилу­чено 10 примірників збірки М. Драгоманова і зшитки фольк­лорних етнографічних записів, а через три тижні його звільнили з посади вчителя.

Влаштувавшись на роботу в Чернігівський земський стати­стичний відділ, складав опис Борзнянського повіту. Через рік був призначений секретарем Олександрійської повітової училищ­ної ради, згодом — секретарем повітового попечительства дитя­чих притулків. У цей період (80-ті роки XIX — початок XX ст.) Я. Новицький почав глибоко вивчати історію Запорозького краю. Був запрошений до співробітництва в редакцію «Киев­ской старини». В 1894 р. Харківське історико-філологічне то­вариство в одному із збірників вмістило добірку записів Я. Но­вицького «Малорусские песни преимущественно исторические, собраные Я. Новицким в Екатеринославской губернии в 1874— 1894 гг.». 1905 р. вийшла друком збірка «С берегов Днепра» 1907 р. були опубліковані «Малорусские народные предания и рассказы» та «Малороссийская и запорожская старина в памятниках устного народного творчества», 1908 р. — «Малорусские исторические песни, собранные в Екатеринославщине в 1874— 1903 гг.», 1909 р. — «Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине в 1875—1905 гг.»

1912 р. — «Духовные представлення малорусского народа»,

1913 р.— «Малорусские народньїе заговоры, заклинання, мо­литви и рецептн, собранные в Екатеринославщине».

Матеріали Я. Новицького публікували в газетах «Екатеринославские губернские ведомости», «Дніпро», «Степ», наукових збірниках Катеринославської вченої архівної комісії. Він го­тував також історичні, археологічні, топографічні та статис­тичні розвідки («Материалы для истории Запорожских казаков (из Запорожского сечевого архива за 1770—1771 гг.)», «История города Александровка (Екатеринославской губернии)», 1903 р. та ін.).

Після 1917 р. працював у військовому комісаріаті, відділі народної освіти, очолював окружний архів. Я. Новицький був одним із визначних дослідників українського фольклору. Мате­ріали, зібрані та впорядковані дослідником, є вагомим внеском у створення підвалин української наукової етнографії.

Помер 19 травня 1925 р. в Запоріжжі.