Український художник-графік

Народився 9 березня 1886 р. на хуторі Нарбутівка (нині село Сумської області). Спеціальної художньої освіти не мав, технікою малюнка пером, шрифтовим мистецтвом оволодів самотужки. Після закінчення Глухівської гімназії з 1906 по 1917 р. жив у Петербурзі. Там зблизився з майстрами художнього об'єднання «Світ мистецтва», що позначилося на його творчості. Перебуваючи в столиці, Г. Нарбут щороку приїз­див в Україну. В 1917 р. переїхав до Києва.

У радянський період художник поринув у справу культурного будівництва в Україні, обіймаючи низку важливих адміністра­тивних посад. Із 1917 р. — професор, згодом — ректор Україн­ської академії мистецтв, голова комісії з організації музею на базі зібрання Ханенків (нині Київський музей західного та схід­ного мистецтва).

Найяскравіше художній талант Г. Нарбута виявився в книж­ковій графіці. На ранніх творах майстра (ілюстрації до росій­ських казок «Горошеня», «Снігуронька», 1906; «Війна грибів», 1909) позначився вплив І. Білібіна. Проте невдовзі художник виробив власний стиль, якому були притаманні лаконічність художніх за­собів, використання національних традицій. Одним із головних джерел художнього стилю Г. Нарбута був глибокий творчий інте­рес до української історичної старовини, давнього мистецтва. Своєрідний стиль молодого майстра яскраво виявився в оформ­ленні книг «1812 рік в байках Крилова», «Три байки Крилова», «Давня архітектура Галичини», «Старовинні садиби Харківської губернії» Г. Лукомського (всі — 1914—1916), «Українська абет­ка» (1917) та ін.

З юнацьких років Г. Нарбут захоплювався геральдикою. В пе­ріод проживання в Петербурзі був членом редколегії журналу «Гербовед». У 10-ті роки XX ст. художник оформив книжки «Ма­лоросійський гербовник» В. Лукомського та В. Модзалевського та «Герби гетьманів Малоросії» С. Тройницького. В 1919 р. брав участь у розробці українського радянського герба і печатки.

Про багатогранність таланту Г. Нарбута свідчать створені ним силуетні портрети членів власної родини, пейзажні фони у «Військо­вих алегоріях» (1914—1916), натюрморти. За малюнками художни­ка були виготовлені перші паперові гроші Української держави.

В останні роки життя Г. Нарбут працював над ілюстраціями до «Енеіди» І. Котляревського (1919), оформляв перші українські журнали «Мистецтво», «Солнце труда», альманах «Зорі».

Помер 23 травня 1920 р. у Києві.