Український живописець, педагог, художній критик і громадський діяч

Народився 20 травня 1844 р. в м. Глухів Сумської об­ласті в родині іконостасного майстра. Художню освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв (1863—1868). З 1868 р. жив і працював у Києві. В 1875 р. заснував приватну художню школу, що увійшла в історію українського мистецтва під назвою Київська малювальна школа і відіграла важливу роль у розвитку образотворчого мистецтва і художньої освіти в Україні. Послідовно і наполегливо пропагував мистецтво пере­движників. Як педагог вважав вивчення природи й навколиш­нього життя — найголовнішим для майбутнього художника. Свої погляди щодо цього виклав у статті «Про деякі віяння у педа­гогіці мистецтва» (1898).

Автор книги «Спогади старого вчителя» (1907—1909), в якій зібрано його спогади про закордонні подорожі, зв'язки з Петер­бурзькою Академією мистецтв і діячами українського, росій­ського та зарубіжного мистецтва, про систему виховання у Київській малювальній школі, з якої вийшло багато відомих художників, зокрема І.Їжакевич, В. Замирайло, Ф. Красицький, О. Мурашко та ін.

Твори: «Мотив околиць Києва» (1879), «Осінь», «Дніпро», «Над Дніпром» (усі — 80—90-ті роки), «Крим» (1892), «Український пейзаж» (1896); портрети — Т. Шевченка (1864—1867), П. Моги­ли (1868), М. Ге (1906).

Помер 22 вересня 1909 р. в Києві.