Милорадович Василь Петрович

Український фольклорист і етнограф

Народився 13 січня 1846 р. в с. Токарі Лохвицького повіту на Полтавщині у дворянській родині. У 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету. Працював у Полтавському окружному суді. Був мировим суд­дею у Лубенському повіті (1875—1890). У 1890 р. вийшов у від­ставку і цілком присвятив себе збиранню і дослідженню фольк­лору в Лубенському повіті Полтавської губернії.

Перша публікація В. Милорадовича «Свадебные песни в Лубенском уезде Полтавской губернии» з'явилася друком у «Киевской старине». Книжка містила 269 пісень з докладною «паспортизацією» та опис весільної обрядовості. Наступні роз­відки були присвячені робітничим і рекрутським пісням. Дослід­ник став постійним дописувачем «Киевской старины», «Літе­ратурно-наукового вісника», «Полтавских губернских ведомостей» та інших періодичних видань.

В. Милорадовичу як досліднику притаманні ретельна фікса­ція етнографічного матеріалу, дбайливий, майже дослівний його виклад і збереження мовних особливостей кожного з поселень.

Сформувалося коло інтересів ученого: питання народної де­монології як залишка архаїчної слов'янської культури. Цій темі присвячено праці «Заметки о малорусской демонологии», «Украинская ведьма», «Украинские тайные знання и чары» та інші розвідки. За збирацьку роботу В. Милорадовича було відзначе­но срібною медаллю Російського географічного товариства (1899).

Одним із перших в Україні почав збирати і видав робітничий і наймитський фольклор. Найважливішою в доробку вченого є праця «Житье-бытье лубенского крестьянина», де подано опис побуту, уявлень і світо-гляду українського селянства XIX ст.

Наукова спадщина В. Милорадовича ще чекає належної оцін­ки. Очевидним є той факт, що він був одним з великої когорти українських дослідників XIX ст., що закладали підвалини науко­вої етнографії. У своїх працях він порушив питання про необ­хідність розробки методик комплексного підходу до фольклор­них та етнографічних досліджень як окремих населених пунк­тів, так і цілих регіонів.

Помер восени 1911 р. в с. Литвяки на Полтавщині.