Український композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч

Народився 3 січня 1895 р. в Житомирі в родині педа­гога (вчителя історії і дослідника Римської старови­ни). У 1918 р. закінчив юридичний факультет Київського уні­верситету, у 1919 р. — Київську консерваторію (по класу компо­зиції у Р. Глієра; з 1935 р. — її професор). По закінченні консер­ваторії працював у ній. У 1935—1938 рр. — професор Москов­ської консерваторії. В роки Великої Вітчизняної війни викладав у Саратовській, а в 1943—1944 — у Московській консерваторіях. Серед учнів Б. Лятошинського — відомі музиканти Ю. Александров, І. Белза, Л. Грабовський, К. Караєв, В. Сильвестров,М.Скорше, І.Шамо, В.Пономаренко, А.Дичко та ін. Б.Лятошинський за складом мислення був видатним симфоністом, його музичний стиль позначений рисами новаторства щодо гармонії, ладу, мелодики. Глибоко вивчив та творчо переосмислив фольк­лор слов'янських народів, досяг нової якості музично-інтона­ційних узагальнень у творах різних жанрів. Разом з А. Ревуцьким здійснив редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба».

Твори: опери «Золотий обруч» (за повістю І. Франка «Захар Беркут», 1930, 2-га ред. 1970); «Щорс» (1938, 2-га ред.), «Полко­водець» (1968); 5 симфоній, 3 симфонічні поеми («Возз'єднання (1949), «Гражина» (1955, за поемою А. Міцкевича), «На берегах Вісли» (1958), симфонічні сюїти, зокрема «Тарас Шевченко» (1952), «Увертюра на чотири українські народні теми» (1927), «Слов'янська увертюра» (1961), «Слов'янський концерт» для фортепіано з оркестром» (1953); камерно-інструментальні ан­самблі (два фортепіанні тріо, 5 струнних квартетів, «Україн­ський квінтет» (1942, 2-га ред. 1945); фортепіанні п'єси («Відбит­тя», балада, сюїта, 5 прелюдій, концертний етюд); сонати для фортепіано, для скрипки з фортепіано; 2 кантати — одна з них «Заповіт» (1939, на слова Т. Шевченка); хори а капелла, хори у супроводі фортепіано, романси, пісні; музика до драматичних вистав, кінофільмів («Тарас Шевченко», 1951).

Ім'я Б. Лятошинського присвоєно Київському камерному хору й Харківському музичному училищу. Відзначений висо­кими нагородами, Державними преміями СРСР (1946, 1952), Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971), удостоєний звання народного артиста СРСР (з 1968).

Помер 15 квітня 1968 р. у Києві.