Левитський Володимир Фавстович

Український економіст, статистик

Народився 6 червня 1854 р. в с. Старостинці Вінницької області в родині священика. У 1878 р. закінчив юри­дичний факультет Новоросійського університету (Одеса), після чого його призначили приват-доцентом політичної економії Демидівського юридичного ліцею в Ярославлі. 1890 р. отримав ступінь магістра за дисертацію «Задачи и методи науки о народном хозяйстве», в 1899 — ступінь доктора за дисертацію «Сельскохозяйственный кризис во Франции 1862—1892 гг.». З 1892 р. очолив у Харківському університеті кафедру поліцейського права, згодом став професором політичної економії і статистики, водночас викладав історію політичної економії на Вищих хар­ківських комерційних курсах.

В. Левитський написав низку праць з політичної економії, історії народного господарства Росії, Франції та інших країн, з аграрного питання в Росії («Вечно наследственная аренда зе­мель», 1885; «О чиншевом владении», 1866; «Аграрний вопрос в России с точки зрения основних течений в развитии современного народного хозяйства», 1906; «К вопросу об зкономическом значений крупних и мелких заводско-земельческих хозяйств», 1907; «История политической зкономии в связи с историей хозяйственного быта», 1907 та ін.).

Підтримував ідею децентралізації в землеробстві, був по­слідовником теорій стійкості дрібного селянського господар­ства і спадної плодючості ґрунту, вважав, що повинна відбути­ся не «заміна індивідуалізму соціалізмом», а певне їх поєднан­ня, тобто виступав фактично за змішану економіку. Він негативно поставився до економічної програми більшовиків і об­стоював думку про селянську земельну власність.

З 1922 р. — академік ВУАН, з 1925 р. академік АН УРСР.

У1919—1930 рр. працював професором Харківського сільсько­господарського інституту. Представник соціально-економічного напряму. Був змушений відійти від проблем теоретичної еконо­міки і зосередитися на прикладних науках. У цей період досліджу­вав історію народного господарства Стародавнього світу та інші проблеми. Зазнавав гонінь за потурання «неонародникам».

Помер 26 жовтня 1939 р.