Живописець і гравер на міді, представник українського бароко

Народився близько 1697 р. в с. Маячка Полтавської області. Походив з козацького роду Носів. Обрав шлях духовного служіння, став священиком. Водночас займався малю­ванням, до якого мав потяг з дитинства. Художньої майстерності навчався у Вроцлаві (Польща). З 30-х років XVIII ст. його діяль­ність була пов'язана з Київською академією. В 1737 р. художник майстерно виконав серію гравюр до кишенькових лаврських видань «Євангелія» та «Апостола». Оформив також розкішні подарункові гравюри на честь лаврських архімандритів Романа Копи (після 1730), Іларіона Негребецького (1738), київського митрополита Рафаїла Заборовського (1739). Йому належить цикл гравюр для подарункового видання українського письменника і педагога М. Козачинського «Філософія Арістотелева» (1745), до «Апостола» (1752, 1757). Гравюри майстра сполучають у собі ренесансові та барокові риси з реалістичними.

Помер 19 травня 1769 р.