Лебединцев Феофан Гаврилович

Український історик, педагог, богослов

Народився 24 березня 1828 р. в с. Зелена Діброва на Черкащині в родині священика. Навчався у Богуславському духовному училищі, в Київській духовній семінарії. У 1851 р. закінчив Київську духовну академію, здобувши ступінь кандидата богослов'я. Його дисертація «Погляд на Унію, що була в Південно-Західній Росії» дістала високу оцінку фахівців.

З 1852 р. викладав історію у Воронезькій, а з 1855 — у Київській духовних семінаріях. З його ініціативи у 1860 р. при Київській духовній семінарії було розпочато випуск журналу для сільсько­го духовенства «Керівництво для сільських пастирів».

З грудня 1861 р. Ф. Лебединцев викладав історію України в Київській духовній академії. Навесні 1864 р. здобув звання екстраординарного професора, а наприкінці того самого року був призначений начальником відновленої Холмської навчальної дирекції. Під час його перебування на цій посаді (а з 1872 р- директором училищ в Радомі) на Холмщині було засновано близь­ко 300 народних шкіл і середніх навчальних закладів, педаго­гічні курси, вчительську семінарію і чоловічу гімназію.

У 1880 р. вийшов у відставку і повернувся до Києва. У 1882— 1887 рр. був видавцем і першим редактором журналу «Киев­ская старина», який швидко згуртував навколо себе найкращі творчі сили України. У журналі було опубліковано чимало ста­тей самого Ф. Лебединцева, присвячених переважно пробле­мам історії української церкви XVIII ст.

у 1860—1864 рр. працював у Тимчасовій комісії для розгля­ду стародавніх актів, сприяв виданню другого тому «Архива Юго-Западной России», був його редактором.

Помер 24 березня 1888 р. у Києві.