Кучеровський Володимир Володимирович

Український хормейстер, диригент, композитор, педагог

Народився 1 листопада 1928 р. в с. Ново-Костянтинівка Миколаївської області. Музичну освіту здобув у Київ­ському музичному училищі з музично-теоретичних та хорових дисциплін (у І. Ситко). 1970 р. закінчив Одеську консерваторію ім. А. Нежданової по класу диригування Н. Астаф'євої. З 1950 р.

працював художнім керівником ряду хорових колективів на Миколаївщині. 1959—1966 рр. — директор Вознесенської дитя­чої музичної школи, керівник місцевої хорової капели. 1966— 1991 рр. — директор Миколаївського музичного училища.

3 1972 р. — керівник хорової капели «Сонячний струм» Миколаївського обласного відділення Музичного товариства України. Разом з цим колективом брав участь у І та II Всеук­раїнських фестивалях художньої творчості і був нагородже­ний дипломом та золотою медаллю. В 1973 р. хор отримав по­чесне звання «Народний».

Концертна діяльність В. Кучеровського проходила в бага­тьох містах України та за її межами (Херсон, Одеса, Київ, Рига, Дебрецен та ін.), виконання ним творів української та світо­вої класики (М. Леонтовича, М. Лисенка, Б. Лятошинського, В. А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Свиридова та ін.) слугували ши­рокій пропаганді музичного мистецтва та мали виховний вплив на широкі народні маси.

В. Кучеровський зробив вагомий внесок у розвиток музич­ної освіти на півдні України та системи підготовки кадрів для музичної культури країни. Він активно виступав як громад­ський діяч. Був відзначений почесними державними наго­родами та званням «Заслужений працівник культури України» (1986).

В. Кучеровський — автор понад 20 рецензій та статей, низ­ки методичних праць, серед яких «Питання інтонування, ком­плексного навчання та виховання хорового диригента», «Вокально-хорові вправи для дитячого хору», «Форми та методи роботи з хором», «Педагогічний такт диригента», «Мова та ети­кет» таін. Музичні твори: хорова поема «Прометей» (на слова Дж. Байрона), мініатюра «Плавай, плавай, лебедонько» (на слова Т. Шевченка), близько 20 обробок українських народних пісень (зокрема, «Ой у полі три тополі», «Реве та стогне Дніпр широ­кий» та ін.), оригінальні пісні, аранжування творів інших ком­позиторів («Синє золото» І. Шамо, «Баллада о солдате» В. Соловйова-Сєдого).

Помер 23 вересня 1991 р. у Миколаєві.