Український і російський співак
Народився 24 березня 1900 р. в с. Мар'янівка (нині Київської області) в селянській родині. В 1917—1919 рр. навчався в Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка в О. Муравйової, потім п'ять років служив в лавах Червоної армії. Під час військової служби І. Козловський у 1922 р. уперше виступив на професійній сцені у складі трупи Полтавського пересувного музично-драматичного театру. Молодий співак виконав свою першу велику партію — Фауста в однойменній опері Ш. Гуно. У 1923—1924 рр. — соліст Харківського та 1924—1926 рр. Свердловського оперних театрів. Подальше творче життя артиста пов'язане з Великим театром (Москва), в якому він працював з 1926 по 1954 р.
У 1938—1941 рр. І. Козловський був художнім керівником в організованому ним концертному ансамблі опери в Москві, здійснив постановку низки опер, в яких співав головні партії. Від артистів ансамблю домагався синтезу співу і драматичної гри.
Прекрасний ліричний тенор широкого діапазону, найтон- ший музичний слух, великий художній смак і драматичне обдаровання дали змогу артисту створити вокально-сценічні образи, які увійшли до золотого фонду світового оперного мистецтва. До кращих оперних партій співака належать Юродивий («Борис Годунов» М. Мусоргського), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Лоенгрін («Лоенгрін» Р. Вагнера). З великою майстерністю виконував він також партії Берендея («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Володимира Дубровського («Дубровський» Е. Направника), Принца («Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва), Альфреда («Травіата» Дж. Верді).
Чудово виконував романси М. Глінки, О. Даргомижського, П. Чайковського, С. Рахманінова, твори Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Ліста та інших композиторів, а також народні пісні та старовинні романси.
До великого репертуару І. Козловського входили твори українських композиторів. Співак виконував партії Левка, Петра («Утоплена», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрія («Катерина» М. Аркаса). З великим натхненням співав він українські народні пісні.
Народний артист СРСР (з 1940), народний артист України (з 1993) І. Козловський був справді народним. До глибокої старості співак виступав з концертами, був активним пропагандистом музичної культури.
Відзначений найвищими нагородами, Державною премією СРСР у 1941 і 1949 рр., а також Державною премією УРСР у 1990 р.
Помер 21 грудня 1993 р. у Москві.
