Український громадський діяч

Народився 1841 р. у Гадяцькому повіті на Полтавщині в родині поміщиків. У 1860 р. після закінчення Пол­тавської гімназії вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, де увійшов до українофільського гурт­ка полтавців, а незабаром був прийнятий до київської Громади. Разом із М. Драгомановим та іншими громадівцями вчителював у недільній школі, виявив себе як «типовий пропагандист, що тільки й вишукував, де б то найкраще було ширити національ­не почуття серед молоді». Після смерті батьків віддав селя­нам землю, отриману в спадщину. Демократичні погляди та громадська активність М. Ковалевського спричинилися до ви­ключення його з Київського університету, проте з правом скла­дання іспитів у Харківському. Після здобуття університетської освіти (1865) та закінчення Вищих педагогічних курсів при Головному військово-навчальному управлінні в Петербурзі викладав історію в Київській військовій гімназії, пропагував демократичні погляди. У приватному помешканні вчителя сту­денти й гімназисти знайомилися з історією України, читали за­боронену літературу, тут проводилися засідання Старої гро­мади.

Упродовж певного часу вчителював у Петербурзі, Полтаві, а з весни 1878 р. служив у міській управі м. Одеси. У складі групи радикально налаштованих одеських і київських громадівців брав участь в організації нелегальної друкарні побли­зу Києва для випуску української пропагандистської та агіта­ційної літератури, зокрема газети. Наприкінці червня 1879 р. був заарештований. Перебуваючи на засланні у Мінусинську (нині Красноярський край), восени 1880 р. написав статтю «Из мест довольно отдаленных», в якій засудив свавілля російської бюро­кратії, проте через втручання єнісейського губернатора та по­ліції її не було надруковано. Повернувшись у середині 1882 р. до Києва, почав згуртовувати навколо себе політично активну молодь, що поділяла програму Громади, був посередником у стосунках між М. Драгомановим і молодо-громадівцями, роз­повсюджував нелегальну українську політичну літературу. Зав­дяки фінансовій допомозі, зібраній М. Ковалевським, вийшли друком книжки М. Драгоманова «Політичні пісні українського народу XVIII—XIX ст. з увагами» (1883, 1885), «Вольньїй Союз — Вільна спілка» (1884) та ін. Близько 1887 р. вийшов зі складу Старої громади через незгоду організації фінансувати політич­ну діяльність М. Драгоманова за кордоном. Налагоджував пе­ревезення українських видань через кордон, влаштовував таємні склади нелегальної літератури на території України, збирав кошти для фінансування діяльності М. Драгоманова, а також Русько-української радикальної партії. Надавав матеріальну підтримку галицьким виданням «Народ», «Хлібороб», «Громад­ський голос», «Радикал», «Житє і слово». Автор популярної книги «Коротка історія малоруського народу» (1875), виданої у Львові під псевдонімом Іван Маркович, а також багатьох ста­тей у газетах «Народ» і «Радикал».

Помер 4 жовтня 1897 р. у Києві. Похований на Байковому кладовищі.