Український хоровий диригент, композитор

Народився 12 вересня 1875 р. в с. Тарасівка Черкаської області. 1901 р. закінчив Київську духовну академію, в якій керував хором. Музичну освіту здобув в 1910 р. у Київ­ській музично-драматичній школі М. Лисенка (навчався компо­зиції у Г. Любомирського), де також керував хором і був викла­дачем хорової музики (1904). Разом з М. Лисенком організував хор музично-хорового товариства «Боян» (1905). 1909—1917 рр. — керівник хору студентів Київського університету. З 1913 р. ви­кладає в консерваторії і керує хором Вищих жіночих курсів. 1912—1916 рр. — диригент української оперної трупи М. Садовського. 1916—1917 рр. — диригент і хормейстер у Київському оперному театрі. 1917 р. був одним з ініціаторів та організаторів Першої української національної хорової капели (з 1919 р. — Українська республіканська капела), з якою гастролював по Украї­ні (зокрема, на Поділлі, Волині та ін.). У 1919 р. виїхав за кордон, де виступав з концертами у Європі та Америці. З 1924 р. жив поблизу Нью-Йорка. Читав лекції в Колумбійському універ­ситеті в 1941 р. «Про розвідки з української музики». Працю­вав в часописі «Кобзар». Вів курси українського музикознав­ства у Вінніпегу (Канада). В композиторській творчості присвя­тив себе виключно хоровому жанру: обробки українських народних пісень (мелодії яких збирав майже усе своє життя), духовні твори. Автор хорових обробок народних пісень. Багато з його творчої спадщини існує в рукописному вигляді. З видань відомі: «Українські народні пісні для мішаного хору» (1968), «Релігійні твори» (1977), хорові твори: «Туча», 82 літургійні тво­ри, обробки народних пісень: «Колядки і щедрівки», «Веснянки» та ін., автобіографічні спогади, музикознавчі розвідки про україн­ську церковну музику, творчість М. Леонтовича, К. Стеценка та ін.

Помер 21 вересня 1944 р. у м. Вінніпег (Канада).