Український церковний і культурний діяч, письменник

Родом 3. Копистенський із Перемишля. Дату його наро­дження не встановлено. Освіту він здобув, мабуть, у Львів­ській братській школі. Переїхавши 1616 р. до Києва, вступив у Кишське братство, де займався видавничою та полемічно-літературною Діяльністю. З 1624 р. був архімандритом Києво-Печерської лаври.

З. Копистенський видав «Часослов» (1617), трактати «Книга про віру єдину...» (1619―1621), «Книга про правдиву єдність православних християн...» (1623), проповіді тощо. Проте най­більше значення має його полемічна праця «Палінодія, или Книга оборони кафолической святой апостольской всходней церкви...», написана в 1619―1622 рр. (за іншими відомостями ― в 1621―1622) ― твір, спрямований проти католицизму та унії, що відіграв важливу роль у подальшому становленні української полемічно-публіцистичної прози.

«Палінодія...» ― академічна розповідь історика-богослова, який аналізує події «из дали лет». Час від часу вона пере­ривається критичними зауваженнями, сповненими іронії та сарказму, на адресу прихильників католицизму. З гордістю патріота 3. Копистенський протиставляє «латинникам» учених- співвітчизників і «учителей новых... в народе російськом», серед яких особливо виокремлює українського «мужа учоного велце» Стефана Зизанія та російського письменника-публіциста пре­подобного Артемія. У «Палінодії...» висловлено ідею об'єднання східнослов'янських народів.

Головний засіб боротьби проти ополячення та покатоличення українського народу 3. Копистенський вбачав у поширенні шкільної освіти, знань, друкуванні книг і схвально ставився до культурно-освітянської діяльності братств.

Є припущення, що 3. Копистенський ― автор Густинського літопису, складеного в 1623―1627 рр. Цей літопис було знай­дено у Густинському монастирі поблизу Прилук.

Помер 21 березня 1627 р.