Український освітній і церковний діяч

Рік народження невідомий. У 1635 р. був запрошений зі Львова викладачем до Києво-Могилянської академії- У 1635—1636 рр. — професор риторики, у 1639—1642 — про­фесор філософії, у 1642—1646 рр. — ректор цього навчального закладу. У 1639—1640 рр. написав «Підручник логіки», рукопис якого латинською мовою зберігся до нашого часу.

У 1646—1650 рр. Кононович-Горбацький — ігумен Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Був високоосвіченою людиною, сподвижником Петра Могили. Разом із ним працював над підготовкою «Требника» (1646). Брав участь у створенні праці «Православного сповідання вєри», за яку був визнаний доктором богослов'я. Його праця «Ученме о школах» сповнена турботи про розвиток і поширення освіти в Україні. У піднесенні освітнього рівня вбачав силу, яка може протистояти поширенню католицизму.

Розглядаючи питання гносеології, обирав для своїх творів форму полеміки з визначними представниками так званої другої схолас­тики, течії, започаткованої в Іспанії. У процесі полеміки розкри­ваються його погляди на природу сущого, категорії, роль інтелек­ту в пізнанні, утверджується думка про силу людського розуму. Ці погляди характерні для філософії доби Просвітництва.

З іменем Й. Кононовича-Горбацького пов'язане утверджен­ня в Україні раціоналістичної філософії. Його зусиллями ду­ховну традицію «софійного» світовідчуття було переведено на рефлексивно-теоретичний рівень.

Його трактат «Оратор Могилянський» (1635—1636) визначив зміст і стиль творчості багатьох українських поетів доби бароко на рівні методу, породив критерії і висунув вимоги до тогочас­ної поезії — пишність та урочистість.

Учнями Й. Кононовича-Горбацького були І. Гізель, С. Яворський, Т. Прокопович, Г. Кониський.

Помер у 1653 р. в м. Могильові.