Український публіцист

Народився 27 грудня 1895 р. в м. Краснокутськ на Харківщині.

Журналістську діяльність розпочав у газеті «Боротьба» — друкованому органі української комуністичної партії. У березні 1920 р. став відповідальним секретарем редакції газети «Се­лянська біднота». Згодом перейшов до редакції газети «Вісті ВУЦВК». З 1926 р. —член редколегії, з 1929 р. — відповідаль­ний редактор новоствореного профспілкового видання «Робіт­нича газета «Пролетар». На початку 30-х років цей друкова­ний орган різко змінив свій напрям і перетворився на рупор партійних та урядових настанов щодо «посилення класової бо­ротьби та підвищення пролетарської пильності». Показовою для дискусій на шпальтах газети була стаття Б. Колоса «Проти гнилого лібералізму» — відгук на відкритий лист Сталіна «Про деякі питання історії більшовизму».

У січні 1932 р. газета «Комуніст» в огляді преси звинуватила Б. Колоса в «помилках політичного характеру», внаслідок чого у березні того самого року він був переведений до Вінниці, де очолив редакцію газети «Більшовицька правда».

З 1934 по 1936 р. працював начальником відділу середніх сільськогосподарських шкіл Харківського обласного земельного управління.

У грудні 1936 р. був заарештований за звинуваченням у «ке­рівництві контрреволюційною троцькістсько-націоналістичною

організацією», яка «ставила за мету повалення радянської вла­ди в Україні». 14 липня 1937 р. був засуджений до страти.

Страчений 15 липня 1937 р. Реабілітований у 1957 р.