Український музикознавець, композитор, фольклорист

Народився 17 липня 1871 р. в с. Татарське (нині Піща­не) на Львівщині в сім'ї священика. Навчався у Стрийській гімназії, музичну освіту здобув у Відні (1891—1892). Закінчив філософський факультет Львівського університету. У 20—30-ті роки активно співпрацював з АН України. Академік АН УРСР (з 1929). З 1940 р. — директор Львів­ського державного етнографічного музею, завідувач відділу Інституту фольклору та етнографії АН УРСР.

Перші етнографічні записи зробив під час навчання в гімназії, їх було опубліковано в часописі «Народ» за 1890 р. 1896 р. над­силає М. Лисенку свої обробки українських пісень, щедрівок, збирає «Квартети» і отримує схвальну оцінку, що стало заохо­ченням до подальшої композиторської діяльності.

У 1898 р. вийшла монографія «Людові вірування на Підгір'ї в селі Ходовичах Стрийського повіту», передмову до якої на­писав І. Франко. Ця робота засвідчила появу в українській етно­графії цікавої, оригінальної особистості. Того самого року вий­шла двотомна збірка обробок обжинкових пісень, яку автор присвятив М. Лисенку.

Фундаментальний аналіз мелодійних форм, строю та будо­ви народної пісенної творчості дав дослідник у праці «Ритміка українських народних пісень» (1907), яка заклала основи вітчиз­няного етнографічного музикознавства. З моменту виходу її ім'я Ф. Колеси стало одним із найвідоміших серед слов'янсь­ких етнографів. Дослідника постійно запрошують до участі у міжнародних конгресах. Проблемам розвитку музичного фольк­лору слов'янських народів присвячено низку статей, рецензій, оглядів, в яких він демонструє широку наукову ерудицію.

З ученим постійно листуються провідні фольклористи, му­зикознавці та наукові установи Чехословаччини, Польщі, Німеч­чини та ін.

У 1908 р. Ф. Колесса разом з Лесею Українкою організував етнографічну експедицію на Полтавщину, результатом якої ста­ла двотомна праця «Мелодії українських народних дум» (1910, 1913). Великим внеском у дослідження української пісні була праця «Українська усна словесність» (1938), дослідник робить певний підсумок своїх фольклорних студій. Випустив збірки «Народні пісні Галицької Лемківщини» (1929), «Народні пісні з Підкарпатської Русі» (1938).

У роки другої світової війни Ф. Колесса збирав та досліджу­вав військовий фольклор, що відображено в роботі «Фольклор Вітчизняної війни» (1945).

Науковий доробок Ф. Колесси є одним із найвизначніших досягнень української фольклористики. Вчений справедливо вважається фундатором української наукової музичної фолькло­ристики. Вперше у світовій та українській фольклористиці зд ій­снив спробу наукового аналізу та зіставлення українського му­зичного фольклору з фольклором інших слов'янських народів. Завдяки високому науковому рівню, глибині аналізу, широкій ерудиції автора більшість його праць не втратили свого науко­вого значення й понині.

Помер 3 березня 1947 р. у Львові.