Український громадський та політичний діяч, керівник селянського руху на Буковині

Народився 1812 р. у с. Путила-Сторонець (нині с. Пута­ла Чернівецької області) в селянській родині. Вперше виступив на захист селянських прав 1838 р., подавши до президії окружного управління скаргу на утиски з боку поміщика Флондора. В 1839 р. місцева громада обрала А. Кобилицю своїм уповноваженим, який мав обстоювати соціальні, економічні та національні інтереси селян. Переконавшись у безперспектив­ності звернень до урядових установ, А. Кобилиця протягом 1843— 1844 рр. очолював антикріпосницькі виступи 22 селянських громад. Селяни виганяли з маєтків поміщицьку адміністрацію, відмовлялися відробляти панщину, переобирали сільську стар­шину, висували вимоги щодо переведення їх на становище державних селян, вільного користування лісами й пасовиськами, відкриття українських шкіл.

Для приборкання селянського руху в березні 1844 р. були використані урядові війська. Дві роти солдатів, загони гірських стрільців та панської челяді придушили бунт. Зазнали покарання 238 селян, а їхнього ватажка було засуджено й ув'язнено.

Під час революції в Австрії 1848—1849 рр. А. Кобилицю, який мав авторитет серед селян, було обрано депутатом австрій­ського рейхстагу. Він приєднався до лівого крила депутатів, які виступали проти абсолютизму Габсбургів. А. Кобилиця бо­ровся за скасування кріпацтва, передачу селянам землі без ви­купу, надання Буковині політичної автономії і приєднання її до Галичини. Внаслідок повстання жителів Відня та інших рево­люційних подій 1848 р. тимчасово припинилися засідання пар­ламенту. А. Кобилиця повернувся на Буковину, де в листопаді 1848 р. на горі Гледовій поблизу Вижниці скликав багато­тисячні селянські збори. Він закликав селян не коритися помі­щикам та урядовцям, повстати на боротьбу проти них. Селян­ські виступи під його керівництвом тривали до літа наступного року.

Громадська та політична діяльність А. Кобилиці сприяла по­жвавленню соціально-політичних процесів на українських зем­лях, що входили до складу Австро-Угорщини.

У квітні 1850 р. А. Кобилицю було заарештовано й ув'язне­но, а згодом — заслано до м. Гура-Гумора (нині Гура-Гуморулуй, Румунія). Катування, яким було піддано народного захис­ника, підірвали його здоров'я.

Помер 24 жовтня 1851 р.